Студенти факультету психології залишаються активними та продовжують професійно розвиватися навіть улітку. Цього року група з десяти студентів відвідала Нідерланди в межах програми літньої школи «War Cation», організованої за участю Вільного університету Амстердама (Vrije Universiteit Amsterdam).

Факультет психології в Амстердамі представляли Надія Дударек, Дарія Палатна, Ірина Бєлкіна, Софія Шарапова, Віра Жукова, Юлія Смаль, Дарина Акімова, Софія Лотиш, Єва Притула та Софія Талавира.

Тиждень із 18 до 25 серпня був насичений лекціями, воркшопами, практичними заняттями та зустрічами з фахівцями у сфері психічного здоров’я. Основним фокусом програми стала підготовка майбутніх спеціалістів у галузі клінічної психології до роботи з викликами, які постають перед українським суспільством в умовах війни.

Для учасниць цей тиждень став не лише можливістю здобути нові знання, а й нагадуванням про власний професійний вибір. Софія Талавира ділиться:

«Я ще довго буду згадувати з теплом і трепетом час, проведений в Амстердамі. Цей тиждень допоміг пригадати, чому я віддала своє серце психології та допомозі людям. Кожен день у Нідерландах був сповнений нових знань та вражень».

А вражень справді було чимало: програма «War Cation» поєднала фундаментальні знання про роботу мозку із сучасними психотерапевтичними підходами та знайомством із системою психічного здоров’я Нідерландів.

Щиро дякуємо організаторам літньої школи, почесному професору Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професору Вільного університету Амстердама Кіліану Ваву та координаторці програми Аріані Церкесайте за можливість долучитися до програми, здобути нові професійні знання й практичний досвід, а також за підтримку майбутніх українських фахівців у сфері психічного здоров’я. А тепер — про те, чим нам запам’ятався цей насичений тиждень.

Знайомство з кампусом VU Amsterdam: простір безпеки та екологічності

Вступом до програми стала оглядова екскурсія кампусом Vrije Universiteit Amsterdam, яка дала учасницям можливість поспостерігати за мультикультурною та демократичною спільнотою університету. У просторі кампусу одразу відчувалася турбота про здоровʼя студентів та безпеку довкілля: на всій території заборонено паління, і цього правила суворо дотримуються як студенти, так і викладачі. Організація побуту також відповідає сучасним екологічним та харчовим стандартам. У кафетерії представлено широкий вибір збалансованих страв із обовʼязковою наявністю поживних веганських опцій, а замість звичних солодких газованих напоїв — низькокалорійні напої без цукру та природні енергетики на основі чаю і мате. Крім того, на території обовʼязково сортують сміття й підтримують культуру використання власної тари, тоді як одноразові паперові стаканчики можна знайти лише у вендингових автоматах за 1 євро.

Такий підхід відбиває історичну спадщину Нідерландів, де традиції толерантності та свободи слова почали зароджуватися ще наприкінці XVI століття. Студентка Дударек Надія ділиться своїми враженнями:

«Мене вразило те, як у Нідерландах цінується свобода слова: кожна людина має право поширювати ідеї, які вона вважає важливими. Університет плекає це право, створюючи спеціальні безпечні простори для дискусій — так звані Safe Spaces. На практиці це дуже помітно: ми перебували в Амстердамі під час Pride Week і бачили матеріали на знак підтримки LGBTQIA+ як у місті, так і на території кампусу. Спостерігаючи, як практикуються ці цінності на щоденній основі, я помітила як під час перебування в Амстердамі в мене зʼявилося відчуття, ніби мені стало вільніше дихати».

Від нейропластичності до психічного здоров’я

Розпочати знайомство з програмою варто з фундаментального питання: що відбувається з мозком людини під впливом стресу? Відповідь на нього учасники шукали разом із провідним нейропсихологом Еріком Шердером під час лекції про нейропластичність і стрес.

Окрім механізмів роботи мозку, говорили про роль фізичної та когнітивної активності у підтримці психічного здоров’я. Зустріч нагадала про важливий принцип професійної підготовки: щоб ефективно працювати з наслідками стресу, недостатньо лише володіти терапевтичними техніками — необхідно розуміти процеси, які стоять за ними.

Особливо ця лекція відгукнулася Вірі Жуковій: «Для мене зустріч з Еріком Шердером стала одним із найважливіших моментів програми. Мене особливо зацікавило те, як через нейробіологічні механізми можна пояснювати взаємозвʼязок між стресом, роботою мозку, фізичною та когнітивною активністю. Побачити психологічні явища не лише на рівні поведінки, а й через процеси, що відбуваються в мозку, було для мене надзвичайно цікаво. Саме після цієї лекції мій інтерес до нейронауки став значно сильнішим, і я серйозніше замислилася над подальшим розвитком у цьому напрямі».

Софія Шарапова розповідає: «Ця лекція стала справжнім натхненням для мене, адже дала можливість зрозуміти, з чим насправді працює психотерапія. Розуміння нейробіологічних процесів дає міцну базу для нашого професійного мислення, саме тому ці знання є надзвичайно цінними для нас як майбутніх фахівців».

Як працює психологічна підтримка українців у Нідерландах

Поглянути на проблему вже з практичного та соціального боку вдалося під час зустрічі з Ольгою Король — засновницею програми Empatia, що підтримує психічне здоров’я українців у Нідерландах.

У центрі розмови були труднощі, з якими стикаються українці після вимушеного переїзду, культурні відмінності та їхній вплив на терапевтичний процес. Окремо говорили про організацію психологічної підтримки в Нідерландах та специфіку роботи з українськими клієнтами за кордоном. Надія Дударек ділиться:

«Відверта розмова з Ольгою Король відкрила для мене реалії багатьох українських біженців у Нідерландах, такі як нестача розуміння культурних особливостей українців з боку держпрацівників, вчителів і держави, зокрема психологічних особливостей українських підлітків та дітей військовослужбовців. Зізнаюсь, у буденному житті я навіть не уявляла тієї кількості роботи, яку необхідно виконувати волонтерам для підтримки українських біженців, та тих зусиль, які йдуть на її організацію та фінансування».

День у Pompekliniek: знайомство із судовою психіатрією

Одним із найяскравіших епізодів тижня став візит до Pompekliniek — нідерландського закладу судової психіатрії, де лікування та реабілітацію проходять люди з психічними розладами, які вчинили тяжкі правопорушення.

Тут учасники побачили роботу психологів, психіатрів і соціальних працівників у середовищі, де терапія поєднується з реабілітацією та підготовкою до повернення в суспільство.

Особливо запам’яталося знайомство з арт- і музикотерапією. Замість того, щоб лише слухати про ці підходи, учасники випробували окремі методи на собі та побачили, як творчість і музика можуть ставати інструментами роботи зі складним і травматичним досвідом.

«Візит до Pompekliniek вразив мене різноманіттям терапевтичних підходів, що застосовуються в цьому місці. Різноманітні види творчості, такі як малювання, ліплення, створення виробів з дерева, музикотерапія, драма-терапія, спортивні заняття, а також індивідуальна психологічна, психіатрична і соціальна допомога, підготовка до самостійного життя, терапія травми, профілактика рецидивів та інші напрямки, зосереджені в одній клініці, забезпечують комплексний підхід та результат, підтверджений статистикою: у 3 рази менший відсоток скоєння повторних правопорушень, порівняно зі звичайними відбувшими покарання», — Дарія Палатна.

Психолог теж потребує ресурсу

Робота з чужими травматичними переживаннями вимагає від фахівця вміння дбати і про власний стан. Тому окремий блок літньої школи був присвячений профілактиці емоційного вигорання та пошуку ресурсів. Бєлкіна Ірина згадує:

«Як часто ми забуваємо зупинитися хоча б на мить і звернути увагу на власний стан? Здавалося б, така проста річ, але саме про неї найчастіше забуваєш у щоденному ритмі. Арттерапевтичний воркшоп нагадав мені, наскільки важливо інколи зупинитися, побути наодинці зі своїми думками та дати собі простір просто побути тут і зараз. Порожній аркуш поступово стає картиною — він не здатен говорити, проте іноді показує значно більше, ніж очікуєш побачити на початку».

На арттерапевтичному воркшопі кожен створив власний ресурсний малюнок, а під час лекції Лінселотте Верхувен учасники розглянули механізми стресу й вигорання та базові способи самодопомоги в умовах тривалого професійного навантаження.

Бокс як терапевтичний інструмент

Від теми турботи про власне тіло програма перейшла до незвичного способу залучення тіла безпосередньо в терапевтичний процес — бокс-терапії.

Для України пошук різних форматів роботи з військовими та ветеранами є особливо актуальним. Розмовна терапія підходить не кожному, тоді як фізична активність може стати альтернативним шляхом до встановлення контакту з власними емоціями та реакціями.

Під час практикуму боксерський ринг перетворився з місця для спортивного поєдинку на терапевтичний простір. Через рух, взаємодію та реакцію на партнера можна досліджувати звичні способи подолання стресу, поведінкові патерни та емоційні реакції. Дарія Палатна розповідає: 

«Бокс-терапія стала для мене справжнім відкриттям! Відчувши її ефект на власному досвіді, я запевнилась у величезному потенціалі цього підходу для українців. На рингу людина повертає собі відчуття контролю над власним тілом та емоційним станом, право відчувати й діяти, чого так не вистачає в умовах сьогодення».

EMDR: від демонстрації до розбору технік

Продовжило практичну частину знайомство з основами EMDR-терапії під керівництвом сертифікованої терапевтки Маартьє Ліндеман, яка також проводить навчання для українських психологів.

Учасники побачили демонстрацію EMDR-сесії, а після неї крок за кроком розібрали основні етапи роботи та різні техніки цього підходу. Завдяки цьому теоретичні принципи можна було одразу співвіднести з реальною структурою терапевтичної сесії. Софія Лотиш ділиться: 

«Це величезна цінність – мати можливість переймати досвід та практичні навички у справді талановитих фахівців. Спілкування з Маартье було сповнене щирого бажання обмінюватися знаннями та досвідом використання методу, який може якісно покращити життя людини, допомогти опрацювати найважчі спогади та відкрити можливість рухатися далі. Водночас було відчуття величезної підтримки не лише у форматі «фахівець – фахівець», а й на людському рівні. Маартье — людина з великим серцем, яка вміє щиро співпереживати, підтримувати та створювати атмосферу довіри».

КПТ і схема-терапія з Маркусом Гейберсом

Ще одним практичним блоком стало заняття з когнітивно-поведінкової терапії та схема-терапії з Маркусом Гейберсом, який свого часу навчався безпосередньо в засновника когнітивної терапії Аарона Бека.

Цього разу учасники самі опинилися в ролях терапевтів і клієнтів: розігрували фрагменти сесій, аналізували терапевтичний процес та практикували базові інструменти когнітивно-поведінкового підходу.

Саме поєднання теорії, практики та професійного обміну стало для учасниць однією з головних цінностей літньої школи. Як згадує Софія Талавира:

«Цими днями ми слухали про досвід інших і розповідали про свій, вчилися у спеціалістів своєї справи та в один одного, спостерігали та практикували. Тиснучи руку професіоналам Нідерландів після цінної лекції чи практики, я з кожним разом закріплювала у собі намір розвивати психологічну сферу в Україні. Однак для мене це було щось більше, аніж навчальна поїздка. Списані блокноти, вивчені теоретичні основи, взяті на замітку техніки доповнювалися цілим калейдоскопом емоцій. Були дні, коли кожна з нас стикалася із власним болем та переживаннями, яким ми змогли дати волю у тихій безпеці Нідерландів. Були дні, коли захопленню, радості та позитиву не було меж. Сльози та сміх, усвідомлення та роздуми ми ділили між собою – між 10 студентками з України, професором Кіліаном та Аріаною.

Літня школа стала часом для усвідомлень, змін, професійного зростання. І водночас вона познайомила мене зі щирими людьми, іншою культурою, прекрасним Амстердамом та прогресивністю. Я повернулася додому сповнена любові та натхнення, а також легкого смутку – вже сумую за Нідерландами та дівчатками, з якими мала честь ділити ці дні».

Амстердам поза аудиторіями

Навчання не обмежувалося лекційними залами та клінічними установами. Знайомство з Амстердамом продовжилося в Музеї Ван Гога, де учасники побачили роботи одного з найвідоміших нідерландських художників.

Для майбутніх психологів постать Вінсента ван Гога має ще один вимір: його психічний стан, життєва історія та зв’язок між внутрішніми переживаннями й творчістю протягом десятиліть залишаються предметом дискусій і досліджень.

Так завершився тиждень, у якому нейропсихологія сусідила з арт-терапією, КПТ із боксом, а університетські аудиторії змінювалися клінікою та музеєм. «War Cation» дала змогу побачити, наскільки різноманітною може бути сучасна психологічна практика та привезти з Амстердама не лише нові знання, а й ідеї, які особливо важливі для майбутньої роботи з наслідками війни в Україні.

«Як, виявляється, цінно іноді звертати увагу на себе і робити паузу. У постійній гонитві за знаннями та спробами допомогти іншим людям дуже легко забуваються власні потреби. «We're all wounded healers here» сказала нам одна із лекторок, і вона була права, спеціалісти також мають дбати про себе, щоб мати змогу допомагати іншим. І цьому Літня Школа нас також навчила», – Дарина Акімова.

Мотивація для студентів-психологів від Софії Талавири:

«Про літню школу я дізналася від одногрупниці, яка із захопленням згадувала про свій час в Амстердамі минулого року. Тож сподіваюсь, що ця стаття теж стане для когось поштовхом до участі. Адже якби я могла, я б без роздумів прожила цей досвід ще раз: у прекрасному місті, з розумними й чудовими людьми поруч». 

Учасниці Літньої школи
У Вільному університеті Амстердама,
студентки ОПП «Психологія» і ОНП «Клінічна психологія»