Цього семестру я навчаюся в Італії за програмою Erasmus+ у Падуанському університеті, який знаходиться у регіоні Венето – це один із найвідоміших і найкрасивіших регіонів півночі Італії. Саме тут є і гори, і рівнини, і море, історичні міста та сучасний ритм життя.

Якщо говорити про Падую, то це дуже старовинне місто з великою історією. Його перетинають річки й канали, тому Падую часто називають сестрою Венеції; до того ж місто розташоване приблизно за 30 км від неї. Отже, це компактне та зручне місто з населенням близько 200 тисяч мешканців. Воно не надто велике, але й не настільки маленьке, щоб всюди ходити пішки. Тут, до речі, є понад 200 км велосипедної інфраструктури, що дуже виручає, оскільки громадський транспорт в Італії завжди ходить «вчасно», тому велосипед часто стає справжнім порятунком і уявити студента без нього важко. Атмосфера тут неймовірна – Падуя дуже різна. В один день ти проходиш повз 800-річні будівлі дорогою на лекцію, потім сидиш у сучасній бібліотеці, п’єш каву на площі або йдеш на аперитив з друзями – і ловиш відчуття, що ти частина довгої академічної традиції.

І трішки про аперитиви. Це дуже важлива частина італійської культури. У Падуї, до речі, це відчувається особливо, бо Aperol вважають “рідним” саме для цього міста, оскільки його створили й вперше представили в Падуї. Тому тут інколи здається, що все крутиться навколо Spritz – його п’ють “як воду” – на зустрічах, після університету, на вечірках, і просто коли хочеться посидіти з друзями. Часто до напою беруть якісь легкі закуски, бо аперитив – це не про “наїстися”, а про атмосферу. Головне – не зловживати:)

Ну і найважливіша частина це університет! Падуя – місто, де університет – це не кампус, а весь простір. Падуанський університет має надзвичайно велику та важливу вагу формування сучасної системи освіти у Європі. Він був заснований у 1222 році – це один із найстаріших університетів Італії після Болонського (він був створений саме студентами та викладачами Болонського). Попри свій вік, це не «музейний» заклад, а один із найбільших і найактивніших університетів країни. Тут навчається близько 70 тисяч студентів, що складає приблизно третину населення міста, тому університет фактично формує його ритм. Студенти навчаються і в старовинних будівлях, і в нових сучасних модернізованих корпусах. Цікаво, що університет не має єдиного закритого кампусу – його факультети розташовані по всій Падуї, тому місто й університет існують як одне ціле.

Ось кілька відомих фактів про Падуанський університет:

• у Падуї викладав Галілео Галілей, і саме тут він зробив частину своїх важливих наукових відкриттів; також тут навчався Миколай Коперник, який вивчав медицину та природничі науки;
• у 1678 році в університеті вперше в історії жінка отримала докторський ступінь (Елена Корнаро Піскопія);
• у Падуї було створено перший у світі постійний анатомічний театр, який функціонує й сьогодні;
• університет входить до топових університетів Італії та регулярно займає високі позиції в європейських рейтингах. За даними Times Higher Education, Падуя стабільно входить у топ-250 університетів світу та посідає одну з перших позицій серед італійських вишів.

Я навчаюся в школі психології – це один із найбільших і найпопулярніших напрямів у Падуї. Предмети, які я вивчаю, зосереджені на соціальній психології, груповій динаміці, міжособистісних стосунках, міжнародному діалозі та соціальних конфліктах. Ми розбираємо, як формуються установки й стереотипи, як працює соціальний вплив і групові норми, як люди поводяться в команді, як виникають і розвиваються конфлікти та які механізми їх подолання. Мені це дуже подобається, тому що ці теми природно перетинаються з політичною психологією, вони допомагають глибше зрозуміти суспільні процеси, взаємодію груп, поляризацію та комунікацію в різних контекстах. У результаті,навчання в Падуї не просто доповнює, а й підсилює мої знання з політичної психології, які я отримую в своїй рідній альма-матер.

Цікаво, що якщо запитати іноземного студента, чи вивчає він психологію, найбільш імовірно, що відповідь буде «так». У Падуї лише серед Erasmus-студентів, які вивчають психологію, близько 500людей. Багато курсів викладаються англійською, що приваблює міжнародних студентів, тому Падуя – дуже міжнародне місто. На заняттях можна зустріти студентів з різних країн Європи та світу, а навчання відбувається в мультикультурному середовищі, де кожен привносить свій досвід і погляди. Також приємно, що місцеві жителі досить часто можуть підтримати розмову англійською – для невеликого італійського міста це не завжди типово. І, звичайно, для нас, українських студентів, це особливо цінно, оскільки з’являється можливість не лише здобувати знання, а й представляти Україну та бути частиною європейського академічного простору.

Якщо говорити про методи викладання, то навчальний процес побудований так, що студент не просто слухає лекції, а постійно аналізує, дискутує та формує власну позицію. Мене вразило, що тут немає класичних семінарів, замість цього викладачі розгортають дискусії прямо під час лекцій, ставлять питання, дають кейси для обговорення та заохочують до самостійного вивчення матеріалу між заняттями. Також дуже важливою тут є групова робота. З кожного предмету протягом семестру зазвичай очікується великий груповий проєкт, над яким ми працюємо поступово: розподіляємо ролі, узгоджуємо ідеї, збираємо матеріали й оформлюємо результат у презентацію. Це добре тренує комунікацію і вміння працювати в міжнародній команді.

Ну і, звичайно, окрім навчання, Erasmus+ також дає можливість подорожувати. Протягом цього семестру я відвідала кілька міст (Венеція, Верона, Болонья, Італійські Альпи, Мілан) разом з іншими студентами, і ці поїздки стали важливою частиною загального досвіду – це можливість краще познайомитися з країною, її культурою, традиціями, людьми та їжею.

Отже, навчання в Падуї – це не лише про освіту в іншій країні. Це досвід життя в місті, де історія, сучасність і студентське життя тісно переплітаються, де інший ритм – навчання, аперитиви, капучино, бібліотеки, дуже смачна кухня, подорожі, лекції, знайомства, можливості та гучні розмови італійців навколо. Я вважаю, що кожен такий навчальний досвід розкриває та покращує не лише наші професійні навички. Ми також зростаємо особистісно та відкриваємо нові горизонти.

Я дуже вдячна за цю можливість отримати нові знання та прожити свою власну «Дольче Віту» протягом цього семестру. І бажаю кожному не втрачати своїх:)

Христина ЮРЧИШИН
студентка 2-го року навчання
ОС «Магістр»
ОНП «Політична психологія»