У перші дні спілкування між собою ми обговорювали, хто і чому вирішив приїхати до, здавалося б, холодної, сірої і «депресивної» країни. Доволі цікаво те, що всі ми були об'єднані бажанням зрозуміти, чому тут одні з найщасливіших людей, в чому ж криється цей секрет.

«Перша моя думка, коли я приїхала до Фінляндії: «Як же холодно». Спочатку все було незвично – від мови до традицій. Але наразі мені тут стало дуже комфортно. З часом звикаєш до всього нового і відкриваєш для себе те, чого на самому початку не бачив», – Тамара Андрєєва.

Фінляндія належить до групи північних країн, в яких схожа система соціального добробуту. Якщо коротко: все створюється для народу за його запитами. Тому у Фінляндії дуже високий рівень освіти, доступна медицина та допомога від держави для різних прошарків населення.

В нашій програмі навчання в Новіа навіть є цілий курс присвячений цьому. На перший погляд – щось нецікаве і віддалене від психології та соціальної роботи, проте насправді це набагато ближче, ніж здається. З цього курсу і почалося наше знайомство з університетом Новіа, особливостями викладання та засвоєння матеріалу. 

Говорячи про ідеї, які покладені в основу навчання тут, можна виділити практично орієнтовані знання та навички й самостійність. Навіть в назві одразу вказано, що Новіа це університет прикладних наук, тож цей тип ЗВО відрізняється від традиційних університетів. Заняття в кампусах насичені різноманітними практичними завданнями: майстер-класи, дискусії, симуляції. Останнє це те, що нас позитивно здивувало. Симуляція – це рольова гра у певному контексті, під час якої нам треба було використати наявні знання. Тобто, наприклад, одна людина була шкільним психологом, інша – батьком дитини, а третя – дитиною. Є певний сценарій: проблема, з якою прийшла дитина, завдання психолога, кімната, яка облаштована як кабінет. Проте попри це, все інше залежить від учасників: як розгорнуться події чи які техніки використає психолог, щоб вийти на контакт з дитиною. Але не все так просто, бо за тими, хто заходить в цю окрему кімнату для симуляцій будуть спостерігати на великих екранах інші студенти через камеру та слухати розмови через вбудовані мікрофони! Це дає можливість збоку поглянути на усі події та опісля детально проаналізувати усе, що відбувалося. «This stuff rules», – як сказала після цього Тамара Андрєєва.

Повертаючись до другої ідеї навчання тут – самостійності – хочеться сказати, що в Новії створюються умови для того, щоб хотілося самостійно навчатися. Доступ до величезних онлайн-бібліотек, а ще безкоштовна фізична бібліотека при університеті, де є багато зручних та тихих місць, щоб спокійно працювати не вдома. Окремо можна додати, що в цій бібліотеці навіть є кімнати для обговорень, які можна завчасно забронювати на сайті, щоб прийти і робити якісь групові проєкти, наприклад.

Ми багато дізналися про суть роботи шкільних коучів і психологів, рекрутерів, працівників центрів реабілітації (і це не лише про залежності!!) та її нюанси. 

У Фінляндії є такі установи як центри соціальної реабілітації, які займаються тим, що допомагають дорослим та підліткам бути залученими у соціальне життя. До цих центрів можуть звернутися люди, які не знають, куди рухатися у житті, які втратили жагу до життя і хочуть змінити професію, тощо. Сам центр займається організацією занять на різну тематику (приготування їжі, фотографія, написання віршів, малювання і це лише кілька з них), майстер-класів, поїздок за місто на природу. Ми побачилися також з людьми, які прийшли в центр як клієнти, але через деякий час проявили ініціативу і почали вести нові заняття там. Важливо зазначити, що це не викладачі, експерти чи вчителі, зовсім ні, це радше помічники та куратори, які допомагають в процесі, можуть дати пораду, але вони також вчаться на рівні з іншими. Під час таких занять люди спілкуються, знаходять нових друзів і проявляють свої творчі здібності.

Це все ми дізналися під час розмови з працівниками та засновницею одного з таких центрів, до якого ми прийшли на екскурсію. Перше враження від цього місця було "наче в гості до друзів прийшли", бо все настільки затишно, мило та по-домашньому, що одразу хочеться залишитися там подовше. Килими, багато рослин у зв'язаних вручну кашпо, створені клієнтами картини і фотографії природи. Хочеться просто залишити за порогом усі переживання і зануритися у цей затишок та тепло.

«Немає підстав для сумнівів, що простежуються яскраві відмінності між Фінляндією та Україною, адже перша належить до нордичних країн, які, у свою чергу, відомі високими показниками в безлічі галузях, включаючи освіту. Вагомою позитивною рисою системи навчання у Фінляндії, як на мене, є баланс між працею та відпочинком. Тобто, іншими словами, графік не перенавантажений, а це дає змогу насолоджуватися процесом здобування знань, тим самим уникаючи вигорання. Також, з іншого боку, це розвиває самодисципліну та відповідальність, адже певні завдання ми виконуємо самостійно, використовуючи різноманітні інформаційні джерела, зокрема бібліотеку нашого університету. 

Спочатку, потрапивши у Фінляндію, було доволі важко адаптуватися не тільки до погодних умов, але й до способу життя цієї країни, адже тут спокійно, тихо, немає метушні і в загальному – «there is no stress». Проте, згодом я пристосувалася до цього ладу, адже така атмосфера допомагає сфокусуватися на навчанні, рухатися у зручному мені темпі, та не перейматися через дрібниці.

Найцікавішим досвідом є участь у практичному занятті-симуляції, адже процес нагадував театральну постанову, проте головною метою цього дійства було навчитися правильно діяти у ролі соціального педагога, використовуючи власну кмітливість та здобуті знання», – Ліза Ейсмонт.

Загалом, люди тут дуже привітні і раді допомогти. Кожного разу, коли ми їздили на навчальні візити в різні місця, то питали працівників там «Чи вам подобається ваша робота?» і кожного разу ми чули «Так! Я в захваті від...». Більшість людей, з якими нам довелося поспілкуватися відчувають, що вони знаходяться на своєму місці або ж їм подобається їхня робота.

«Завдяки мобільності ми спілкуємся з великим колом людей та ділимось досвідом один з одним. Так цікаво обмінюватися історіями, разом вдосконалюватися. Коли ти знаходишся у такому ком'юніті – ти прагнеш розвитку та не можеш сидіти без діла», – Дарія Писаренко.

Ще одна важлива частина нашого навчання - практика. В Новіа ми маємо можливість проходити практику в місцях, які нам допоможуть підібрати викладачі згідно з нашими побажаннями та інтересами. Дві з нас наразі проходять практику в Центрі українсько-фінської співдружності, де ми маємо змогу організувати освітні лекції на різні теми, пов'язані з психологією, проводити майстер-класи та тренінги. Наприклад, нещодавно ми влаштували зустріч, де кожен міг створити свою унікальну картину афірмацію.

«Не можу не сказати про саме місто, в якому ми проживаємо – Вааса. Тут доволі сонячно, як для Фінляндії, що не може не радувати. За межами Вааси є різноманітні туристичні тропи для прогулянок на різний смак та сезон, багато озер», – Божена Ружицька.

Безліч розваг у вільний час у місцевих проходить на свіжому повітрі. Рибалка, прогулянки туристичними стежками в національних парках і лісах, катання на лижах чи ковзанах.

«Програми Еразмус+ відкривають можливість нам не тільки вчитися, а ще й подорожувати. Завдяки тижню в подорожі можна отримати неймовірний досвід та емоції на все життя. Я змогла потрапити до Лапландії, відвідати селище Санта Клауса і ферму оленів, де я відчула на собі всю атмосферу свята та магії. Також неймовірні враження подарувала мені одноденна екскурсія у Норвегію», – Дарія Писаренко.

Божена РУЖИЦЬКА
Дарія ПИСАРЕНКО
студентки 3 курсу ОПП "Психологія"

Тамара АНДРЄЄВА
Єлизавета ЕЙСМОНТ
студентки 3 курсу ОПП "Соціальна педагогіка"