29 листопада на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося відкриття Першої Міжнародної науково-практичної конференції

"Псі-фактор".

За три дні конференцію відвідало понад 400 учасників з України, Польщі, Литви, Росії, Італії та Казахстану.

На пленарному засіданні було заслухано наукові доповіді провідних українських вчених:

• Актуальні проблеми сучасної психології (Максименко Сергій Дмитрович, доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, декан медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця);
• Розвиток психодіагностики в Україні (Бурлачук Леонід Фокович, доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України, завідувач кафедри психодіагностики і клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка);
• Наукова психологія на початку ХХІ століття (Данилюк Іван Васильович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка);
• Емоції у клієнт-центрованій психотерапії (Кочарян Олександр Суренович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психологічного консультування і психотерапії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна);
• Психологічні форми презентованості майбутнього в індивідуальній свідомості (Швалб Юрій Михайлович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка);
• Психологічні особливості професійної спрямованості та компетентності фахівців соціономічних професій (Кокун Олег Матвійович, доктор психологічних наук, професор, заступник директора Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України з науково-інноваційної роботи);
• Психологічні бар’єри  та їх подолання в діяльності особистості (Массанов Анатолій Вікторович, доктор психологічних наук, професор кафедри педагогічної та вікової психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського);
• Фізіологічні основи психічної діяльності (Макарчук Микола Юхимович, доктор біологічних наук, професор, директор Інституту фізіології ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка);
• Консолідована громадська думка: соціально-психологічний вимір (Фролов Павло Дмитрович, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної і політичної психології НАПН України);

У роботі конференції були широко представлені можливості застосування різноманітних психотехнологій у роботі психологів, соціальних працівників та соціальних педагогів. Учасникам пропонувалося на вибір, відповідно до їхніх професійних інтересів, ознайомитися з більш ніж 60 різноманітними майстер-класами, що проводилися як викладачами факультету психології, так і провідними українськими фахівцями у галузі практичної психології.

Учасники конференції, заслухавши і обговоривши доповіді на пленарному засіданні, враховуючи результати конструктивних дискусій наукових круглих столів та практико-орієнтованих майстер-класів наголосили на необхідності  підготовки фахівців у галузі психології, соціальної роботи та соціальної педагогіки, пов’язані з урахуванням сучасного стану психолого-педагогічної науки, яка за останні роки набула стрімкого теоретико-прикладного розвитку.  Виникли не тільки нові теорії та концепції, що пояснюють ключові психологічні явища та феномени. Слід констатувати наявність у сучасній практичній психології значної кількості практико-орієнтованих технологій та технік, які значно збагачують професійні знання майбутніх психологів, соціальних працівників та соціальних педагогів та дають змогу розв’язувати численні особистісні та групові проблеми.

На заключному пленарному засіданні учасники конференції заслухали звіти керівників круглих столів, ведучих практичних майстер-класів. Завершилася конференція врученням сертифікатів, проведенням великої рефлексивної групи, де учасники мали можливість обмінятися враженнями та ухвалити резолюцію конференції.