Премія імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка – це премія за наукові досягнення членів колективу університету, яка присуджується Вченою радою Університету щорічно за вагомі наукові дослідження, котрі сприяють розвитку гуманітарних та природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на всеукраїнському та міжнародному рівнях.

Шевченківська премія присуджується викладачам та науковим співробітникам за наукові праці і монографії; викладачам та науковим співробітникам за підручники й навчальні посібники; молодим ученим (кандидатам, докторам наук віком до 35 років), аспірантам і студентам. У кожній номінації одна премія присуджується представникам природничих факультетів і одна – представникам гуманітарних факультетів. Розмір премії кожного року визначається окремо.

Цього року факультет психології висунув на заохочення кандидатуру аспіранта 2-го року навчання ОНП «Психологія» Андрія ЗАЙЦЯ за наукову працю «Відмінності суб’єктивного досвіду пікових переживань та гіпоманії: феноменологічне дослідження з використанням інтерв’ю PEXI». Вона була опублікована у закордонному науковому періодичному виданні «International Journal of Innovative Technologies in Social Science».

На засіданні Постійної комісії Вченої ради з питань організації наукової роботи було прийнято рішення підтримати цю наукову роботу, а Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка ухвалила рішення про присудження у 2023 році Премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка у номінації «Аспірантам за наукові праці» ЗАЙЦЮ Андрію Андрійовичу – аспіранту кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології.

2019 року Андрій закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Психологія» і здобув ступінь магістра психології. 2021 року вступив до аспірантури та виконує дисертаційне дослідження в галузі клінічної психології під керівництвом доктора психологічних наук, професора, завідувача кафедри психодіагностики та клінічної психології Людмили КРУПЕЛЬНИЦЬКОЇ.

Наразі Андрій служить у військовій частині 207 оБТрО ЗСУ психологом батальйону. Він у перший день війни вступив до лав ТрО. А зараз вже є військовим психологом, який має бойовий досвід.

Зазначаючи вагомість внеску Андрія Зайця у теорію і практику клінічної психології, варто зауважити, що об'єктом дослідження у науковій роботі «Відмінності суб’єктивного досвіду пікових переживань та гіпоманії: феноменологічне дослідження з використанням інтерв’ю PEXI» є суб’єктивні переживання гіпоманії пацієнтами з біполярним афективним розладом у їх порівнянні з суб’єктивними переживаннями піднесеного настрою та високої особистої ефективності у здорових респондентів в процесі самоакуталізації. Цей напрямок цікавий як з фундаментальної точки зору клінічної психології та психології особистості на природу піднесених станів та межу норми та патології, так і з практичної точки зору, зокрема, у зв’язку з проблемою точності діагностичних критеріїв гіпоманії в структурі біполярного афективного розладу, що призводить до помилкової діагностики та неточного лікування. 

У презентованій науковій роботі вперше запропонована та обґрунтована можливість застосування напівструктурованого інтерв’ю PEXI (Peak Experiences Interview) для феноменологічного дослідження суб’єктивного досвіду піднесених станів. Вперше в рамках єдиного підходу були виокремлені категорії, за якими можна структурувати суб’єктивний досвід за модальностями та сформульовано перелік відмінностей у суб’єктивних переживаннях гіпоманії та піднесеного стану в рамках самоактуалізації. Було розв’язано ряд оригінальних задач, досліджена наявність практичної проблеми помилкової діагностики гіпоманій, і, як наслідок, біполярного афективного розладу, передбачений подальший розвиток підходу для покращення діагностичних інструментів, створення засобів самомоніторингу пацієнтів та психоосвітніх матеріалів. Побудована модель дозволяє в ході клінічної бесіди відрізняти гіпоманіакальний стан від нормально піднесеного, ґрунтуючись на соматосенсорних, імагінативних, когнітивних, емоційних та екзистенційних компонентах. 

На думку автора, розроблені критерії диференційної психологічної діагностики гіпоманії та піднесеного стану внаслідок самоактуалізації дозволяють приймати більш інформовані управлінські рішення та планувати інтервенції щодо військовослужбовців, включених до групи посиленої психологічної уваги на підставі наявності в анамнезі розладів настрою. Цей практичних підхід впроваджений в процесі психологічного супроводу військових.

Основні наукові результати дослідження використані у спеціальному курсі «Перша психологічна допомога та відновлення» Командування сил ТрО та можуть бути використані у навчальному процесі факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка для студентів за спеціальністю «Психологія» в рамках навчальної дисципліни «Клінічна психологія».

Факультет психології пишається науковими досягненнями Андрія і щиро вітає його з високою відзнакою – Шевченківською премією КНУ імені Тараса Шевченка!

Світлана ПАЩЕНКО
заступник декана факультету психології
з наукової роботи