ОНП «Психологія»
Психологія особистості. Враження з перших вуст
Ставлячи перед собою запитання «Що я отримала від магістратури?», перше що можу сказати – це надзвичайно великий досвід, знання як теоретичні, так і практичні, світогляд професіонала з психології. Це все те, про що я мріяла, вступаючи на магістратуру до найкращого університету країни. Але я отримала навіть значно більше – надзвичайно багатий запас наснаги, мотивації, життєвої енергії, щоб працювати у цьому напрямку. На мою думку, всі викладачі на факультеті психології є професіоналами з великої літери. Це приклад, до якого так сильно прагнеш. Ти дивишся на цей взірець і розумієш, де треба виправлятися, що треба робити краще, щоб стати на один рівень зі своїми наставниками.
Надзвичайно багатим був досвід викладацької практики. Вперше в житті мені довелося викладати перед дуже великою кількістю студентів одночасно. Я трохи переживала, мені здавалося, що я щось роблю неправильно. Проте, поруч був мій науковий керівник, доцент Наталія Погорільська, яка вірила, підтримувала і казала, що все добре. З такою неймовірною вірою мені вдалося подолати внутрішні бар’єри щодо спілкування з великою кількістю людей, і я навіть отримувала задоволення в процесі цієї роботи. Я виділила для себе сильні та слабкі сторони, над якими продовжую працювати.
Що стосується моєї дипломної роботи, то все склалося чудово. Я працювала над темою, над якою дуже хотіла працювати «Взаємозв’язок між адаптивністю та індивідуально-психологічними характеристиками особистості». Мені пощастило з тим, що в період пандемії та війни мені вдалося зібрати необхідну кількість досліджуваних. Тема виявилася навіть більш актуальною, ніж я очікувала. В умовах істотних змін, що відбуваються в суспільстві протягом останніх десятиліть, дослідження взаємозв’язку адаптивності, самоставлення та емотивності набуває все більшої актуальності, оскільки найбільшого успіху в житті досягають ті, хто в змозі в критичний момент взяти себе в руки, не піддаватися сильним емоціям. Контролювання емоцій, як правило, полягає в тому, щоб в ситуації незадоволення орієнтуватись на позитивне, віднайти конструктив та керувати емоційними реакціями. Особливої актуальності ця тема набуває через посилення напруження у мікро- та макросоціумах. Кожна людина зазнає негативного впливу навколишнього світу, який проявляється в емоційних реакціях. Вивчення цього феномену людської психіки і поведінки є важливим для різних наук – психології, педагогіки, соціології, медицини.
Підводячи підсумок, я можу сказати, що зробила один знайправильніших виборів у своєму житті, вступивши на магістратуру до найкращої AlmaMater, чим дуже пишаюся.
Катерина Пінчук
магістр психології,
випускниця ОНП «Психологія»
Якби ще кілька років тому мене запитали про мій шлях у психології, єдине, чим я могла б тоді похизуватись – я вмію слухати. Принаймні, так казали мені мої друзі.
Свій шлях ступенями вищої освіти я починала не в якості психолога, а як журналіст. Шість років тому я вступила на факультет журналістики КНУКІМ. А трохи згодом влаштувалась на роботу за спеціальністю. Однак я хотіла більшого: записуючи інтерв’ю з цікавими особистостями чи беручи коментарі у експертів, я зрозуміла, що для повного заглиблення в обрану професію мені не вистачає всебічного розуміння своїх героїв, їх вчинків, а головне – самої себе.
Здобувши ступінь бакалавра за спеціальністю «Журналістика», я прийняла рішення продовжити здобувати вищу освіту на програмі «Психологія». Безсонні ночі у намаганні вивчити якомога більше, аби точно потрапити до списку студентів і хоч якось наблизитись до рівня знань моїх майбутніх колег (які вже чотири роки вивчали психологію). І ось я – студентка факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка.
Сотні цікавих лекцій, десятки семінарів з глибокими дискусіями і багатьма поглядами на одне питання, практика і написання диплому – здається, за цей час я встигла прожити ціле життя. Проаналізувати себе, світ навколо мене, навчитися бачити щось більше, аніж перший захисний шар, який оберігає душевне кожного з нас. Тепер я вмію не тільки слухати, але й чути. Ба більше, допомагати своєму співбесіднику розібратись у почутому.
За два роки «у психології» я зрозуміла, що цей шлях може стати не доповненням до мене-журналіста, а новою главою історії про пошук свого місця у житті. Завдяки отриманим на Факультеті психології знанням, я його обов’язково знайду!
Ірина Шостак
магістр психології,
випускниця ОНП «Психологія»
ОНП «Політична психологія»
Випуск студентів освітньо-наукової магістерської програми «Політична психологія»-2022. Історія невеликої групи з великою душею.
Після вступної кампанії 2020 року на факультеті психології була сформована нова академічна група магістрів спеціальності «Політична психологія».
У цієї групи, здавалося б, було мало шансів перетворитися з формальної на реальну. Усі вони закінчили бакалаврат за різними спеціальностями: філософія, політологія, психологія, соціальна робота та навчалися у різних навчальних закладах: КНУ імені Тараса Шевченка, НАУКМА, ЛНУ ім. І. Франка, НПУ ім. М. П. Драгоманова. Їх навчання проводилося в умовах пандемії COVID-19 здебільшого у дистанційному форматі, а потім почалася війна…
З великою долею імовірності вони могли навіть не познайомитися один з одним очно!
Але ці студенти воліли самі управляти обставинами, а не плисти за течією. Вони влаштували собі пікнік у парку Шевченка, щоб познайомитися ближче, а вже через тиждень разом відправилися на вікенд до Ужгороду. Згадуючи про ті перші зустрічі, студенти говорять, що на диво швидко знайшли спільну мову. Їх розмовам не було меж: вони сперечалися про долю людства та України, політичні проблеми, а головне – шляхи їх подолання. Саме обраний фах – політична психологія – був тим стрижнем, який об’єднав цих людей.
Впродовж навчання група перетворила свій різнофаховий бекграунд на сильну сторону. Будь-які теми, які вивчалися за програмою «Політична психологія», піддавалися одночасно філософському, політологічному, культурологічному та психологічному аналізу та часто ставали предметом обговорень вже поза межами лекцій та семінарів. Студенти разом переглядали кінострічки, рекомендовані викладачами різних дисциплін, обмінювалися фаховою літературою, унікальним чином доповнювали та розширювали знання один одного. Окрім того, групу вирізняв креативний підхід до вирішення навчальних задач: далися взнаки індивідуальні хобі, серед яких режисура, гра на музичних інструментах, поезія, розробка якісних мемів тощо.
Ця весна мала стати яскравою кульмінацією для цієї маленької обдарованої спільноти. Втім безжалісна війна внесла свої корективи. Групу розкидало на тисячі кілометрів: від різних регіонів України до країн Євросоюзу. Тривога та невизначеність стали постійними супутниками. Але і цей виклик не змусив їх зупинитися. Постійний зв’язок один з одним допоміг долати тривогу, а продовження навчання – невизначеність.
У підсумку – студенти успішно склали кваліфікаційний іспит, у надскладних умовах провели свої дослідження, підготували та блискуче захистили кваліфікаційні роботи.
Напрямки їх досліджень набули особливої актуальності в умовах війни. Валерія Півень присвятила своє дослідження пошукам кроскультурних відмінностей в уявленнях українців та європейців щодо причин, перебігу та наслідків російсько-української війни, а також в уявленнях щодо учасників цієї війни (росіян та українців) та емпірично довела неоднорідність уявлень європейців і потребу посилення стратегічного національного наративу щодо цієї війни на зовнішній арені.
Питанням дискурсивного конструювання української національної ідентичності присвятив свій дипломний проєкт Богдан Бевза.
Дар’я Ковальова зосередилася на питаннях політичної культури студентської молоді; її дослідження продемонструвало позитивну динаміку зацікавленості молоді політикою, зростання довіри до державних інституцій та особистісної політичної відповідальності студентства під час війни.
Крістіна Заліпська дослідила стратегії конструювання молоддю власного майбутнього у цей невизначений час.
Цікавий аспект відмінності нашої держави від країни-агресора виявила Олена Рог, досліджуючи рівень відтворення політичної гомофобії у свідомості росіян в порівнянні з українцями: у той час як українці демонструють толерантність до сексуальних меншин, рівень гомофобії в Росії, в тому числі на державному рівні, постійно зростає; при цьому гомофобія корелює у них з уявленнями про безпеку, загострює схвалення застосування сили та є виправданням втручання держави у приватне життя.
Окремої уваги заслуговує Богдан Колоша, кваліфікаційне дослідження якого так і залишилося незавершеним. З перших днів війни Богдан вступив до територіальної оборони, а згодом – до лав ЗСУ. Зараз він боронить Україну на передовій і його внесок у підтримку національної ідеї, усіх реформаторських мрій одногрупників та напрацьованого ними спільного бачення майбутнього України є неоціненним!!!
Студенти цієї групи не втрачають оптимізму. Вони обов’язково зустрінуться разом після повернення Богдана, після закінчення цієї війни. І з опанованим фахом та виплеканою цікавістю до політичної психології точно знайдуть собі достойне місце при відбудові нової України!
Ірина Клименко
доцент кафедри соціальної психології
ОНП «Клінічна психологія з основами психотерапії»
З 23 по 25 травня 2022 року в віртуальному просторі кафедри психодіагностики та клінічної психології було гаряче: відбувалися захисти дипломних робіт студентів магістерських програм «Психологія» та «Клінічна психологія з основами психотерапії». Незважаючи на те, що захищатись нашим здобувачам освітнього ступеня «Магістр» довелось у важкий воєнний період, їм вдалось по-гарному вразити і членів екзаменаційної комісії, і, напевно, один одного.
Окремі захисти можна сміливо назвати майстер-класами талановитих психологів – науковців та практиків. Це, наприклад, захисти здобувачів Валерії Кондрушиної та Андрія Солонського (науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Людмила Крупельницька), які навчалися за ОНП «Клінічна психологія з основами психотерапії». Валерія не лише презентувала тези своєї роботи «Апофенія як деструктивний аспект відкритості досвіду», але й розповіла про можливості мережевого підходу у дослідженнях особистості, продемонструвала мережеву структуру відкритості досвіду та проаналізувала її ключові елементи і звʼязки аспектів. А Андрій продемонстрував результати свого дослідження «Зорові та психомоторні реакції як кореляти тривоги», яке він проводив в Українському центрі нейромаркетингових і поведінкових досліджень BEEHIVEOR, ознайомив з бета-версією програми для дослідження тривоги за допомогою айтрекінгу: програма розробляється командою центру, до якої належить і наш здобувач. Андрію вдалось виявити на українській вибірці феномен зміщеної уваги при виконанні завдання на точкове зондування із ухиленням в патерн гіперпильності, встановити звʼязок між тривогою та зоровими реакціями – часом перегляду нейтральних зображень.
Захисти Валерії та Андрія ЕК оцінила найвищим балом – 100.
Також ЕК відзначила високий науковий рівень та практичне значення робіт здобувачів, що навчаються на ОНП «Клінічна психологія з основами психотерапії»:
Валерія Шаблея «Особистісні установки як протекторний фактор вживання алкоголю» (науковий керівник – кандидат психологічних наук, асистент Аліна Проскурня);
Анни Тарунцевої «Вплив нейропсихологічних параметрів на ефективність корекції дислексії» (науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент Ольга Морозова-Ларіна);
Анни Проценко «Субʼєктивне благополуччя осіб, що доглядають за важкохворими» (науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент Тетяна Кудріна);
Марії Міхєєвої «Феноменологія та зміст сновидінь при кризових травматичних подіях»(науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Людмила Крупельницька);
Крістіни Шевченко «Психологічна структура ангедонії осіб, які епізодично вживають психоактивні речовини» (науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Людмила Крупельницька);
Вікторії Яценко «Психологічні чинники посттравматичного зростання у осіб, які пережили військову окупацію» (науковий керівник – доктор філософії в галузі психології, асистент Наріман Дарвішов);
Володимира Хоменка «Афірмативний підхід до корекції наслідків стигматизації представників квір-спільноти» (науковий керівник – кандидат психологічних наук, асистент Аліна Проскурня).
Серед захистів здобувачів, що навчаються за ОНП «Психологія», видалися найбільш цікавими та особливо запамʼяталися захисти робіт
Надії Поліщук «Психологічні прояви танатофобії у осіб з іпохондричними тенденціями» (науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Людмила Крупельницька);
Ірини Власюк «Вплив ситуативної тривожності на довготривалу памʼять в осіб, що перебували в умовах воєнного стану» (науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент Ольга Морозова-Ларіна);
Ірини Кухар «Патопсихологічні характеристики осіб, які перенесли коронавірусну інфекцію COVID-19» (науковий керівник – кандидат психологічних наук, асистент Аліна Проскурня).
Вітаємо усіх наших магістрів з успішним захистом та бажаємо успіхів у подальшій науковій та практичній роботі!
Людмила Крупельницька
завідувач кафедри психодіагностики та клінічної психології
ОНП «Соціальна робота»
Освітньо-наукова магістерська програма «Соціальна робота»
23 травня буремного 2022 року відбувся захист кваліфікаційних робіт випускників магістратури за спеціальністю «Соціальна робота». Незважаючи на воєнний стан, усі магістранти надали якісні та змістовні дипломні роботи, виконані на високому науковому та практичному рівні. Представлені презентації були насичені цікавим ілюстративним матеріалом, який відображав авторські здобутки, одержані студентами під час проведення емпіричного дослідження.
Захист відкрив Голова екзаменаційної комісії – директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України академік Сергій Максименко, який побажав здобувачам освіти натхнення та наснаги при захисті дипломних робіт. Також до вступного привітання доєдналися й шановні члени комісії, до складу якої входили завідувач кафедри соціальної роботи, доцент Леся Люта, доктори психологічних наук, професори Юрій Швалб, Антоніна Льовочкіна і Денис Александров.
У процесі захисту були висвітлені актуальні теми з проблематики соціальної роботи. Діана Ярошенко розповідала про врахування гендерних стереотипів у сфері реалізації дозвіллєвих практик. Анжеліка Данильченко презентувала власні напрацювання з проблематики особливостей організації соціальної роботи із дітьми з порушенням зору. Євгеній Денисенко представив цікаве бачення соціальної підтримки адаптації до умов сучасного суспільства літніх людей засобами кіберспортивної діяльності. У свою чергу, Павло Бабич присвятив своє дослідження аналізу чинників динаміки формування іміджу соціального працівника серед студентської молоді. А Ганна Ворон розкрила шляхи профілактики синдрому професійного вигорання у працівників рекреаційних закладів. Магістранти відобразили у дослідженнях власний практичний досвід, що насичувало доповіді глибиною розуміння заявленої тематики.
Разом із тим, члени комісії відзначили як найкращі роботи трьох студентів, які продемонстрували найвищий рівень підготовки дипломної роботи, а також її презентації та захисту авторської позиції під час обговорення. Серед них слід відзначити доповідь Аліни Лисогор, яка не лише ґрунтовно дослідила феномен емоційного вигорання соціальних працівників при роботі з клієнтами, що мають посттравматичний стресовий розлад, але й сама з початку війни перебуває на передовій у підконтрольних прифронтових населених пунктах (Лисичанськ, Сєвєродонецьк та ін.), де разом із волонтерами допомагає постраждалому мирному населенню та захисникам України, а також залучена до евакуації осіб, які неспроможні самостійно покинути зону бойових дій.
Особливу увагу членів комісії привернула робота Катерини Дідківської, яка торкнулася дуже актуальної у наш час проблеми розвитку толерантного ставлення підлітків до ровесників з інвалідністю. В умовах війни та вимушеного переселення найбільш незахищеними є діти, і особливо ті, які живуть з інвалідністю, що потребує привернення першочергової уваги соціальних працівників як до інклюзивних заходів, так і до розвитку толерантності з боку однолітків.
Близькою за тематикою організації соціальної роботи з дітьми була й третя робота, яку блискуче захистила Марина Беліменко. Вона була присвячена дослідженню соціально-психологічних умов гармонізації міжособистісних взаємин підлітків при протидії булінгу. Зокрема, авторка зосередила увагу на дослідженні чинників, які спонукають дітей захищати своїх товаришів від актів булінгу, а також способів розвитку таких гуманістичних спонукань у підлітків, що у подальшому стане основою формування громадянської свідомості та шанобливого ставлення до оточуючих на засадах поваги людської честі та гідності.
Під час захисту панувала продуктивна атмосфера взаємозацікавленості. Виникали цікаві запитання з боку членів комісії та креативні відповіді магістрантів. Це створило плідну атмосферу, в якій змогли якнайкраще розкрити свій потенціал майбутні фахівці соціальної роботи за спеціальністю «Людяність».
Денис АЛЕКСАНДРОВ
професор кафедри соціальної роботи
ОНП «Соціальна реабілітація»
Ось і настав час для магістрів кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки прощатися з рідною альма-матер. Та перш ніж сказати «До побачення», хочеться пригадати цей нелегкий, проте цінний досвід навчання.
Усі четверо магістринь активно брали участь в університетському житті та навіть спільно, як дослідницька команда, подали тези на одну із конференцій щодо розвивального потенціалу соціальної роботи. Дівчата з завзяттям подолали перешкоди на шляху до успіху та, незважаючи на дистанційне навчання і війну, захистили свої магістерські роботи на відмінно.
Дуже хочеться розповістипро них більш детально!
Анна Дробот, магістерка з соціальної роботи. Захистила диплом, у рамках якого розробила пам’ятку для працівників шкіл щодо протидії сексуальному насильству над дітьми в інтернеті. Вже півтора роки працює менеджеркою з комунікацій у МГО «МЦРЛ», сприяючи підвищенню компетентності фахівців для забезпечення безпеки, захисту та благополуччя дітей. Під науковим керівництвом викладачів кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки Анною було підготовлено і опубліковано тези доповідей за результатами участі у двох конференціях та подано до друку статтю, що незабаром побачить світ у фаховому науковому журналі.
Протягом навчання Олена Кравченко активно досліджувала питання соціальної реадаптації осіб, які перехворіли на COVID-19.
Під час написання наукової дипломної роботи Оленою було опитано 145 респондентів щодо соціальної реадаптації осіб, які перехворіли на COVID-19, та розроблено практичні рекомендації для протидії негативним соціально-психологічним наслідкам хвороби. Також наша магістриня проходила практику в якості координаторки волонтерів у проекті «Мій телефонний друг». У 2021 році викладала англійську в «Мовному клубі КНУ» для абітурієнтів, які планували вступатив магістратуру.
За роки навчання Оленою опубліковано статті і тези в наукових збірниках (3 наукових доробки).
Анастасія Камінська досліджувала особливості соціально-психологічної реабілітації дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. Активно волонтерила у БО «Центр Милосердя». Від початку російсько-української війни активно співпрацювала з британською благодійною організацією UK-Med, що займається наданням медичної та соціально-психологічної допомоги вимушено переселеним українцям. Завдяки цьому Анастасія мала змогу моніторити реальні потреби постраждалих внаслідок війни та надавати кваліфіковану допомогу, підґрунтя для якої здобула на нашій кафедрі соціальної реабілітації та соціальної педагогіки.
Анна Зеленько, магістерка соціальної роботи. За шість років навчання Аня двічі навчалася за програмою обміну Еразмус + у Фінляндії та Угорщині. Вже три роки вона є частинкою волонтерської команди ESN Kyiv (Erasmus Student Network) та допомагає тим, хто хоче поїхати на навчання за обміном, і тим, хто приїжджає до нас з інших країн.
На початку 2022 року Аня брала участь «Школі соціального лідерства»в якості спікера, де розповідала як і що писати у мотиваційних листах для міжнародних обмінів.
Безумовно, наші випускниці неймовірно здібні, різнобічно обдаровані, компетентні та соціально активні. Але складний шляхсамовдосконалення та підготовки до професійної активності і наукової діяльності неможливо було бипройти без постійної підтримкивикладачів кафедри, які стали мудрими порадниками та показували справді гідний приклад фахівців соціальної сфери.
Магістри висловлюють щиру подяку завідувачу кафедри, доктору психологічних наук, професору Олені Чуйко та «другій мамі»– куратору групи, кандидату психологічних наук, доценту Ользі Байдаровій за їх професіоналізм, уважність, підтримку та турботу.
Це справді велика честь та любов – бути магістрами кафедри соціальної реабілітаціїта соціальної педагогіки.
Тому й не прощаємось, а кажемо «До нових зустрічей»!
Ольга Байдарова
доцент кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки
ОНП «Соціальна педагогіка»
Захисти магістерських робіт випускників стали не лише часом підбиття підсумків підготовки фахівців із соціальної педагогіки науково-педагогічним колективом кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки, а приводом для гордості за навчальні і наукові успіхи найкращих студентів.
Одним з найяскравіших був захист магістерської роботи Олени Суходольської на тему «Соціально-педагогічна профілактика кібербулінгу серед підлітків» (науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Наталія Максимова). Важливим науковим здобутком авторки стала розроблена модель соціально-педагогічної профілактики кібербулінгу серед підлітків у закладах загальної середньої освіти. Практично значущим є те, що ця модель передбачає залучення всіх учасників освітнього процесу – підлітків, батьків, педагогів.
Надзвичайно актуальну та грунтовну магістерську роботу підготувала Анна Марчук на тему«Медіаобізнаність батьків як чинник медіасоціалізації дітей молодшого шкільного віку»(науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент Юлія Удовенко). Результатом наукового дослідження стала розроблена студенткою модель формування медіаобізнаності батьків, які виховують дітей молодшого шкільного віку. Важливим практичним здобутком є запропонованийвебінар для батьків, які виховують дітей молодшого шкільного віку «Застосування програми «Батьківський контроль».
Цікавим і достатньо затребуваним для сучасної соціально-педагогічної практики стало дослідження Марти Ткачук на тему: «Зміст та методи сексуальної просвіти старших підлітків у загальному закладі середньої освіти»(науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Надія Чернуха). Робота є актуальною і практикоорієнтованою. Запропонована магістранткою просвітницька тренінгова програма орієнтована на рішення низки проблем у сексуальній освіті підлітків в умовах сучасних викликів.
Надія Чернуха
професор кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки
Вхід
Цього тижня на факультеті психології були успішно захищені магістерські роботи 64 випускниками освітньо-наукових магістерських програм за спеціальністю 053 Психологія – «Психологія», «Політична психологія» і «Клінічна психологія з основами психотерапії» та за спеціальністю 231 Соціальна робота – «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка» і «Соціальна реабілітація».