×
×
Новини


Привіт! Мене звати Ольга Шевченко, я навчаюся на 3 курсі за спеціальністю «Соціальна робота» і половину осіннього семестру-2020 я провела на міжнародному волонтерстві від Erasmus+ European Solidarity Corps в турецькому селі поблизу міста Мерсін.

Це волонтерство в умовах глобальної пандемії об’єднало 10 людей із України, Росії, Італії, Іспанії та Туреччини навколо проблеми зменшення популяції черепах та морського забруднення. Приймаюча організація «Асоціація третього ока Середземномор’я» (Third Eye Association of Mediterranean) працює вже 10 років та приймає по 5 груп волонтерів на рік. З травня по жовтень волонтери працюють безпосередньо із черепахами. А от в мій холодний сезон діяльність волонтерської групи фокусувалася на прибиранні пляжу, його підготовці до періоду гніздування черепах та просвітницькій діяльності, націленій на підвищення екологічної свідомості громади села Казанли, Мерсін, Туреччина.

Особисто я подалась на цей проєкт, тому що після навчання за обміном в Фінляндії мені дуже хотілося знову бути в мультикультурній спільноті. Тому я вирішила податися на Еразмус+ проєкт з міжнародного волонтерства, про який так багато чула, але не була готова присвятити цьому цілий рік, а ось 2 місяці – це як раз для мене! Також, я давно стривожена сучасним екологічним станом і хотіла зробити свій внесок у допомогу планеті, тому тематика проєкту мені підійшла якнайкраще. Ну а найголовніше, на чому я фокусувалася – це можливість попрацювати із турецькою громадою! І навіть ситуація у світі не завадила мені цього зробити. 

Під час волонтерства ми мешкали у житловому масиві на узбережжі Середземного моря. За час проекту прибрали 3 тони сміття, організовували багато майстер-класів для місцевих дітей-сусідів, частина з яких була переселенцями із Сирії, та зняли 2 короткометражних фільми. Паралельно з цим ми вчили турецьку мову, адже ніхто в маленькому селі не міг розмовляти англійською, а також слідкували за ростом овочів у парниках. Навіть при такій ситуації із коронавірусом наша група обережно досліджувала різні регіони Туреччини: гори Каппадокії, узбережжя Анталії, Егейське море, Стамбул.

Я вважаю, що мені неймовірно пощастило здобути цей унікальний, неповторний досвід. Завдяки Erasmus+ ESC я змогла допомогти не тільки черепашкам та турецькій громаді, а й особистісно прокачатися у різних напрямках, особливо у міжкультурній комунікації. Якщо вам відгукнулося те, про що я писала, то раджу перевірити розділ Volunteering на сайті European Union. Там ви зможете знайти ту активність, яка вам до душі та якій ви забажаєте присвятити частинку свого життя. Нехай щастить!

Ольга Шевченко,
студентка 3 курсу
спеціальності «Соціальна робота»