20-21 квітня 2023 року Радою молодих вчених факультету психології було проведену щорічну, вже XXV Міжнародну конференцію молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження».

Цьогорічне представництво учасників є вельми вражаючим – 183 науковці та дослідники з 8 країн світу (Україна, Нідерланди, Фінляндія, Ізраїль, Литва, Польща, Китай та Австрія), з 8 міст України (Київ, Одеса, Херсон, Житомир, Запоріжжя, Львів, Мукачево, Ірпінь), 30 ЗВО, дослідницьких інституцій, академічних та освітніх установ. Серед них 32 аспіранти і докторанти, 67 науково-педагогічних та наукових працівників, 16 психологів-практиків і педагогічних працівників та 68 студентів, які подали тези до публікації у Збірнику Матеріалів конференції, взяли участь у пленарному та секційних засіданнях, майстер-класах та Круглому столі.

Серед учасників конференції було 147 студентів та співробітників КНУ імені Тараса Шевченка, 8 аспірантів та співробітників НАПН України, 10 провідних учених (академіків, член-кореспондентів, професорів). Закордонні співорганізатори конференції – НОВІА університет прикладних наук та Обо Академія (Фінляндія), Зальцбурзький університет (Австрія), SWPS (Польща), Вільний університет Амстердаму (Нідерланди), Університет імені Міколаса Ромериса (Литва) – були представлені 12 молодими науковцями.

В межах конференції було презентовано ключові доповіді як провідних, так і молодих українських дослідників у галузях психології та соціальної роботи, серед яких Маріанна ТКАЛИЧ – докторка психологічних наук, професорка, директорка дослідницької лабораторії Рейтинг Лаб, професорка кафедри психології Запорізького національного університету і кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка», сертифікована психологиня EuroPsy з доповіддю на тему «Рік війни: психологічний портрет людини та країни». Олена ВЛАСОВА – докторка психологічних наук, професорка, завідувачка кафедри психології розвитку факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка розкрила питання методології психології соціалізації і розвитку людини у творчості Костянтина Ушинського та Антона Макаренка, а Станіслав ЧУМАК – кандидат медичних наук, лікар-психіатр вищої категорії, провідний фахівець Інституту психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка презентував українську версію онлайн курсу «Профілактика адикцій, що ґрунтується на доказах» (INEP). Особливо варто відзначити дебютну наукову доповідь Єлизавети БОРОДЬКО – студентки 1 курсу освітньої програми «Психологія» факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка на тему «Кореляція між національною свідомістю та успіхом у ремісії в гострій фазі розладів харчової поведінки під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну».

Власний досвід та практичні напрацювання представили у доповідях та майстер-класах. Наталія ЄФРЕМОВА – керівниця напряму «Система психологічної служби» в програмі медико-психологічної допомоги м. Львів, психологиня, гештальт-терапевтка, сімейна медіаторка та співзасновниця Асоціації сімейних медіаторів, фасилітаторка, коуч та методологиня говорила про те, про що не пишуть у підручниках психології та представила узагальнення практики роботи в умовах воєнного стану, набутої протягом останнього року. Катерина КАЛЕНИЧЕНКО – докторка філософії в галузі психології, психологиня Психологічної служби КНУ імені Тараса Шевченка провела майстер-клас на тему «Психологічна підтримка переживання втрати». Анна КОЗЛОВА – докторка філософії в галузі психології, судова експертка ДНДЕКЦ МВС, спеціалістка-психологиня у сфері розслідування злочинів проти дітей, викладачка Національного авіаційного університету провела інтерактивний воркшоп на тему «Особливості впливу на дітей висококонфліктних розлучень». Дар'я ЛЕЩИНСЬКА – психологиня, викладачка образотворчого мистецтва у Вільній школі «АСТР» і магістрантка факультету психології та соціальної роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова розкрила особливості бібліотерапії як методу психокорекції поведінки особистості з ПТСР.

Молода викладачка кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки Анастасія ГОЛОТЕНКО, яка також є менеджеркою з психосоціальних питань Координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України провела майстер-клас на тему «Технологія кар'єрного консультування в роботі з внутрішньо переміщеними особами, які постраждали від війни: український досвід та перспективи», ґрунтуючись на результатах власного дисертаційного дослідження. А минулорічний випускник освітньої магістерської програми «Клінічна психологія з основами психотерапії» Володимир ХОМЕНКО – практичний психолог в Ірпінському державному коледжі економіки та права, член Дивізіону психології сексуальності та гендерної різноманітності Національної психологічної асоціації представив доповідь на тему «Історична модель стигматизації та психологічні підходи в роботі з її наслідками».

Неабиякий інтерес викликав майстер-клас учасниці з Ізраїлю Дафни ШАРОН-МАКСИМОВ – фундаторки методу Хібукі-терапії для дітей, які пережили травмівні події в ході воєнних конфліктів, освітньої психологині-консультантки, міжнародної експертки по роботі з травмою і посттравмою у дітей і підлітків. Співпраця факультету психології з терапевткою з Ізраїлю буде продовжуватися й надалі.

У конференції працювало 2 секційні напрями, що об'єднали в собі наукові доповіді з актуальних проблем психології, соціальної роботи, реабілітації, соціальної педагогіки та вищої освіти. 

Напрям І – Секція 1 «Дослідження особистості в контексті соціальних змін» та Секція 2 «Наукові та прикладні аспекти роботи з психічною нормою і патологією». 

Найбільшу цікавість та жваве обговорення викликали презентовані результати досліджень, присвячених актуальному стану війни Росії проти України, як от «Велика П’ятірка» та «Темна тріада»: розуміння їхнього зв’язку з підтримкою росіянами війни проти України» (к.психол.н. Ілля ЯГІЯЄВ, КНУ імені Тараса Шевченка) та «Взаємозв’язок тривоги та агресії у військовослужбовців ЗСУ» (студентка Поліна БУРСОВА, Запорізький національний університет). Неабиякий інтерес викликали доповіді на теми «Історія та сучасні проблеми дослідження асексуальності» (студент Роман КОЖЕВНІКОВ, КНУ імені Тараса Шевченка), «Осмисленість життя як чинник впливу на психологічну резильєнтність» (студент Дмитро БЕРЕЗОВСЬКИЙ, КНУ імені Тараса Шевченка, Еразмус студент НОВІА університету прикладних наук і університету «Обо Академія» в Турку, Фінляндія), «Зв’язок вподобання психоделічних жанрів музики з особистісними диспозиціями» (студент Андрій БОГДАНЦОВ, КНУ імені Тараса Шевченка).

Напрям ІІ – Секція 3 «Становлення особистості в інноваційному освітньому середовищі» та Секція 4 «Соціально-психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій». 

У роботі секцій взяли участь 69 молодих науковців з Києва, Житомиру, Одеси, Мукачево, а також Китайської Народної Республіки. З доповідями під час роботи секцій виступили 12 молодих науковців. Представлення результатів досліджень розпочалася з виступу Олександра ДЕРКАЧА, доктора філософії в галузі педагогіки, асистента кафедри педагогіки факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка на тему «Роль куратора академічної групи в організації виховної роботи закладу вищої освіти». 

У продовження обговорення сучасних проблем вищої школи виступили з доповідями студенти, аспіранти та викладачі КНУ імені Тараса Шевченка: «Педагогічні умови формування моральних якостей у майбутніх викладачів вищої школи в процесі навчання» (студентка Елеонора БОНДАРЕНКО), «Роль і місце емпатії в діяльності викладача вищої школи» (студентка Наталія БАШТОВА); «Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у профорієнтаційній діяльності соціального педагога: міжнародний досвід» (студентка Олена МУЗИКА і доцентка Людмила ТОКАРУК), «Формування креативної компетентності майбутніх викладачів у закладах вищої освіти» (студентка Катерина БАШТОВА); «Форми соціально-педагогічної роботи з дітьми в умовах військового часу» (студентка Сінь СЯН ЖАН і доцентка Марина ВАСИЛЬЄВА-ХАЛАТНИКОВА); «Особливості процесу адаптації українських студентів в освітньому соціальному середовищі іноземних країн» (студенти Олексій ДУБИНСЬКИЙ і Яна СТІНГА), «Вплив соціальних змін на особистість українського студента: порівняльний аналіз організації освітнього процесу в Лозаннському університеті та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (студентка Олена СНІГУР). Важливі освітні та соціальні теми розкрили у своїх виступах «Розвиток емоційного інтелекту учнів старшого шкільного віку в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти» (студент Семен ЖИГАЛІН) і «Законодавчі основи профілактики домашнього насильства над жінками» (аспірантка Леся РУТЬЯН).

Конференція завершилася проведенням Круглого столу на тему «Використання студентами штучного інтелекту в освіті та науці».

Обрання теми Круглого столу було зумовлено стрімким розвитком інструментів штучного інтелекту і популярністю, якого вони набувають у студентства. На Круглому столі виступили викладачі факультету психології, кандидати психологічних наук Ілля ЯГІЯЄВ та Антон КУРАПОВ, а також викладач філософського факультету і психотерапевт, кандидат філософських наук Євген ПІЛЕЦЬКИЙ, які активно використовують ШІ в роботі – як у наукових дослідженнях, так і в освітньому процесі. 

І. Ягіяєв розповів про можливості використання платформ Elicit та Perplexity, а також про ШІ в Google Scholar та можливості й обмеження ChatGPT, який є генератором тексту, а не пошуковою системою (що унеможливлює його використання як засобу пошуку джерел, багато з яких є згенерованими, тобто вигаданими). А. Курапов наочно продемонстрував потенціал ChatGPT в генерації програмного коду для статистичної обробки даних, а також графічні можливості платформи Matlab. Є. Пілецький поділився досвідом роботи з ChatGPT та Bing AI, акцентувавши увагу на пошуковому характері останнього інструменту, що має компенсувати відсутність можливості пошуку інформації з боку ChatGPT. 

Круглий стіл зібрав 100 учасників (на жаль, можливості нашого Зуму були обмеженими і не дали змоги долучитися до участі всім бажаючим), які активно розповідали про власний досвід використання інструментів ШІ для освіти та проведення наукових досліджень.

Відтак, конференція дозволила не лише ознайомитися з різними точками зору учасників на проблеми особистості та результатами їх наукових досліджень, а й навчатись та обмінюватись думками із запрошеними практиками – провідними експертами в галузях психології та психотерапії, освіти і соціальної роботи з різних куточків світу. Методологічний плюралізм наукових позицій та пізнавальний полілог учасників продемонстрували можливості дистанційного формату конференції як продуктивного заходу плідного обговорення актуальних питань психології, соціального захисту та освітньої соціалізації особистості, в т.ч. в умовах воєнного стану.

Вдячні всім учасникам конференції за унікальний науковий та інтелектуальний внесок до програми заходу, а також за відданість науці та співпрацю з Радою молодих вчених факультету психології! До зустрічі в наступному МИРНОМУ році на XXVI конференції молодих науковців!

Аліна ПРОСКУРНЯ
Голова Ради молодих вчених факультету психології

Світлана ПАЩЕНКО
заступник декана факультету психології з наукової роботи