«Я пам’ятаю мій перший курс. Це був 2019 – рік коли ми не знали, що таке Covid-19 та війна у ХХІ столітті. Ми більше півроку провчилися  в стінах університету. Навчання було дуже насиченим, але з березня почався карантин. У цей час стає катастрофічно мало живого спілкування, особливо страждають люди похилого віку. Бажаючи допомогти та реалізувати себе як соціальний педагог, я долучилась до участі у проекті «Мій Телефонний Друг». Тут я мала спілкування з чудовим приятелем 55-ти років із Луганської області, поки у 2021 з ним не обірвався зв’язок. Як виявилось, у його місцевості росіяни вже тоді почали глушити український зв’язок. Тоді мені було складно уявити, що 24 лютого 2022 року війна прийде і у мій дім і моя рідна Нова Каховка буде окупована», – саме такими спогадами поділилася Аліна Кушпіль, студентка 4 курсу освітньо-професійної програми «Соціальна педагогіка» говорячи про свій досвід навчання в університеті в українських реаліях останніх років. 

Саме події повномасштабної війни та їх вплив на університетську освіту в Україні загалом та підготовку фахівців в галузі соціальної роботи, зокрема, стали центральною темою онлайн-діалогу  Іспанія-Україна «Освіта і соціальна робота: обмін досвідом», що нещодавно відбувся за участі викладачів та студентів кафедри соціально реабілітації та соціальної педагогіки факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Університет Комплутенсе у Мадриді.

Учасники зустрічі мали нагоду подискутувати навчання українських студентів у галузі соціальної роботи в умовах війни; виклики з якими  стикаються студенти та викладачі та їх подолання; «уроки війни», які засвоює українська освіта; міжнародний досвід може допомогти вирішити наявні проблеми.

Підсилення інтересу до освіти в галузі соціальної роботи мотивовано тим, що соціальні працівники та соціальні педагоги займають одні з ключових професійних ролей у вирішенні соціально-психологічних проблем населення, і в період війни навантаження на них суттєво зростає.

«Працюючи зі студентами в умовах війни, ми бачимо, знаємо, що більшість із них долучилися до практичної діяльності, набули і набувають досвід соціальної роботи в нових реаліях часу. Ми маємо багато прикладів, коли студенти, які тільки переїхали до рідних міст, де було безпечніше, ніж у Києві, не могли пасивно сидіти вдома, а організовували анімаційні заходи для дітей, ставали місцевим фандрейзером або координатором у вирішенні актуальних соціальних питань. Вони стають волонтерами і під загрозою обстрілів доставляють речі першої необхідності людям похилого віку, людям з інвалідністю та іншим нужденним», – зазначила Олена Чуйко, професор кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Війна змінила і підхід студентів до вибору спеціальності та їх мотивація до навчання: «Мій досвід війни розпочався у 2014 році. Потім було поранення та реабілітація. Наразі я продовжую службу в Збройних силах України, навчаю молодих бійців і паралельно навчаюсь в магістратурі. Моїм науковим та професійним інтересом є розробка біопсихосоціальної реабілітації наших військовослужбовців»,  – поділився своїм досвідом студент магістратури за освітньою програмою «Соціальна педагогіка», Михайло Байдаров.

«Самовіддане включенння наших студентів у практику війни, де пліч о пліч йдуть життя і смерть, безпека і хаос, любов і горе, де питання збереження народу, нації, країни набирає надзвичайного значення і сенсу, це унікальний досвід для них. Він показує, що освіта в соціальній роботі має ці надзвичайні значення. І це найбільший урок, який ми маємо зараз», – підсумувала враження учасників зустрічі Олена Чуйко.

До зустрічі також долучилися: 

• Лариса Петренко, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, яка ознайомила колег з особливістю діяльності НАПН України;
• Світлана Пащенко, кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана факультету психології з міжнародних зв’язків та наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка презентувала основні напрями діяльності університету і висвітлила умови і особливості підготовки фахівців під час війни;
• Сара Рамос Самора, доктор педагогічних наук, професор, заступнику директора департаменту з виховної роботи а також секретар Музею історії освіти «Мануель Бартоломе Коссіо» Університет Комплутенсе у Мадриді.

Анастасія ГОЛОТЕНКО
асистент кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки