Кафедра соціальної психології

Випуск 2022 – кафедра соціальної психології

У 2022 році кафедра соціальної психології випустила 18 бакалаврів.

18 чудових молодих людей: вмотивованих, творчих, активних, реально зацікавлених у своїй спеціальності та спраглих до знань.

Більшість наших студентів почала свій професійний шлях ще під час навчання, зокрема, завдяки проходженню виробничої практики. Жанна Бондар на запрошення керівника практики спробувала свої сили в якості рекрутера у міжнародній компанії та згодом отримала запрошення на роботу; Євгенія Усиченко почала працювати як волонтер лінії психологічної підтримки у благодійній організації «Тінерджайзер», де працює тепер координаторкою рівних консультантів; Дарія Столярова набувала практичного досвіду в провідних дослідницьких агенціях, а у воєнний час брала активну участь у заходах щодо протидії поширенню дезінформації та ворожої пропаганди.

Серед наших випускників – переможці олімпіад та спеціалізованих конкурсів: Юлія Глушко перемогла в номінації «Командний гравець» в олімпіаді з психології, організованій Житомирським державним університетом імені Івана Франка, а Альона Лозовська стала переможцем конкурсу «Український державотворчий міф», який організовує та проводить Асоціація політичних психологів України та Інститут соціальної і політичної психології НАПН України.

Бакалаври, які спеціалізувалися на кафедрі, отримували гранти на навчання у закордонних університетах. Наталія Осадча, Альона Лозовська та Анна Гуріна навчалися за програмою академічної мобільності в Нідерландах в Амстердамському вільному університеті (Vrije Universitait Amsterdam). Перебуваючи на навчанні у перші місяці війни, вони також стали своєрідними амбасадорами, які доносили інформацію про війну в Україні, в тому числі в локальних медіа.

Всупереч викликам війни, бакалаври, які спеціалізувалися на кафедрі, провели власні емпіричні дослідження для дипломних проектів та гідно захистили свої кваліфікаційні роботи. 

Звісно, проблематика військового часу не залишила байдужими наших студентів. Марія Балабанцева досліджувала копінг-стратегії українців у контексті російсько-української війни, зокрема вона виявила відмінності у копінг-стратегіях українців, які виїхали за кордон, залишилися на постійному місці проживання та у внутрішньо переміщених осіб (останні частіше обирають копінг-стратегії дистанціювання, самоконтролю та уникнення та мають найнижчий серед вказаних груп рівень саморегуляції у стресі). Наталія Осадча виявляла зв’язок тривожності та споживання студентами медійної інформації військово-політичного характеру. Юлія Глушко порівняла особливості переживання самотності в умовах війни та під час пандемії Covid-19 та виявила, що в умовах війни проявляється тенденція до зниження рівня переживання загальної самотності та залежності від спілкування, яку можна інтерпретувати як негативну самотність, молодь частково прагне до усамітнення та менше відчуває нудьгу та дискомфорт перебуваючи на одинці з собою.

Багато наших студентів продовжили дослідження проблематики, яка цікавила їх у попередні роки. Наприклад, Дарія Столярова досліджувала розвиток резистентності молоді до маніпуляційних впливів у масовій комунікації. Дарія займалась розробкою даної теми протягом всього періоду навчання. Вона визначила найбільш популярні маніпуляційні техніки у масовій комунікації, розробила методику діагностики для оцінки здатності розпізнавати фейки, запропонувала програму тренінгу розвитку критичного мислення та здійснила його успішну апробацію. За результатами дослідження Дарія підготувала кілька наукових публікацій.

Традиційно для нашої кафедри, багато досліджень стосувалися психологічних аспектів маркетингових та соціальних комунікацій. Софія Пісня досліджувала уявлення потенційних клієнтів про кав’ярню, які актуалізує її назва, Марія Поплавська виявляла психологічні особливості сприймання слів-квантифікаторів в рекламних текстах. Альона Лозовська зосередилася на психологічних особливостях сприймання молоддю реклами мобільних застосунків навчальної та розважальної спрямованості; вона самостійно розробила дослідницький інструментарій, визначила психосемантичні особливості сприймання реклами мобільних застосунків та провідні мотиви користувачів, запропонувала рекомендації для маркетологів та рекламістів, які займаються просуванням мобільних застосунків, орієнтованих на молодіжну аудиторію. Наталія Ситнікова охарактеризувала психологічний портрет користувачів сайтів знайомств, зокрема виявила, що пошановувачам таких сайтів притаманний високий рівень антагонізму, невротичності, імпульсивності, низький рівень самоповаги, соціальної адаптивності та екстравертованості, особливо це стосується користувачів, у яких відсутня соціальна орієнтація.

Не оминули своєю увагою студенти також теми, пов’язані з психологічним благополуччям, навчанням та дозвіллям молоді. Жанна Бондар дослідила взаємозв’язок прокрастинації та копінг-стратегій, а Євгенія Усиченко – зв’язок прокрастинації та соціально-психологічного благополуччя у студентів та курсантів; Дарія Сович виявляла особливості сприймання дистанційного навчання студентами та його взаємозвʼязок з мотивацією; Анна Гуріна зосередилася на особливостях зв’язку соціальних інтернет-практик та психологічного благополуччя студентів, а Софія Брик дослідила детермінанти внутрішньоособистісних конфліктів та їх психологічні особливості.

Анастасію Юрченко зацікавило психологічне благополуччя представників субкультури аніме; вона виявила, що не дивлячись на те, що певні поведінкові прояви представників даної субкультури ззовні можуть бути охарактеризовані як дезаптаційні, фанати цього жанру, насправді, мають високий рівень суб’єктивного благополуччя та найвищий рівень самоприйняття у порівнянні з представниками контрольних груп.

Соціально-психологічна проблематика дитячого та юнацького віку стала предметом досліджень Марії Романюк, Олени Чертової та Дар’ї Корнієнко. Ґрунтовне та цікаве дослідження зв’язку негативного дитячого досвіду з рівнем толерантності до соціальних меншин в дорослому віці презентував Віктор Голота: він теоретично обґрунтував та емпірично довів існування певних зв’язків між наявністю психотравм (психотравми знедоленості, приниженості, переживання зради, булінгу тощо) та рівнем толерантності до ЛГБТК та національних меншин, а також толерантності до невизначеності в дорослому віці.

З цими 18 студентами не хочеться прощатися! Тож ми говоримо їм «До нових зустрічей!»: на фахових психологічних заходах та у професійних об’єднаннях, до зустрічі у спільних проектах та зрештою – до зустрічі в магістратурі!

Ірина Клименко
доцент кафедри соціальної психології

Кафедра психології розвитку

Розвиток невпинний! Доведено бакалаврами кафедри психології розвитку!

Цього року під науковим керівництвом професорсько-викладацького складу кафедри виконано 27 кваліфікаційних бакалаврських робіт.

Голова екзаменаційної комісії доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України Віталій Панок відзначив належний рівень науково-методичної культури та практичну спрямованість кваліфікаційних робіт студентів. Результати захистів показали, що випускники відмінно володіють методиками і техніками емпіричного та експериментального досліджень, уміють аналізувати інформацію і робити узагальнені висновки. Комісія особливо відзначила роботи 17 студентів, які одноголосно визнано найкращими. А також висловила побажання їх авторам щодо підготовки наукових статей на основі виконаних досліджень.

З приємністю та гордістю за своїх учнів представляємо кваліфікаційні роботи наших випускників.

Під науковим керівництвом доцента Яни Запеки було підготовлено 8 кваліфікаційних робіт, проблематика частини з яких була пов’язана з війною Росії в Україні. Бакалаврська робота Олени Білоіван присвячена особливостям життєстійкості молодих жінок-біженців з різним самоставленням, а дипломна робота Олександри Пилипенко – дослідженню копінг-стратегій осіб з різною залученістю до комп’ютерних ігор під час війни. 

Ще частина робіт зібраними емпіричними даними поглюблює наукові відомості про особливості розвитку емоційної сфери особистості. Зокрема, Лада Смеречинська досліджувала взаємозв’язок несприятливого дитячого досвіду з розвитком емоційної сфери студентів, а саме емпатії, ворожості, агресії та альтруїзму-егоїзму; Аліна Балон – емоційний інтелект як складову емоційної саморегуляції студентів-психологів та розробила тренінг особистісного розвитку, спрямованого на покращення емоційної саморегуляції; Крістіна Терещенко досліджувала емоційний інтелект юнаків з різними акцентуаціями характеру. 

Інші дипломні роботи присвячені особливостям розвитку людини на різних етапах онтогенезу – Ольга Дерев’янчук досліджувала зв’язок креативності та успішності навчання молодших школярів, Анастасія Щетиніна розробляла тему ролі особистісного егоцентризму у процесі формування акцентуйованих рис підлітків, а Катерина Мошкова досліджувала соціально-психологічну адаптацію як предиктор задоволеності життям у дорослих.

Біхевіоральні залежності – одна з актуальних проблем сучасної психологічної науки і практики. Які чинники формування цих видів узалежнень, зокрема в дітей і молоді? Яку роль у їх формуванні відіграє сім'я? Якими є особистісні предиспозиції формування різних видів біхевіоральних залежностей особистості? Ці та інші проблеми є актуальними для вітчизняних та зарубіжних психологічних досліджень. Дипломна робота Анастасії Каченюк (науковий керівник – професор Тетяна Яблонська) була присвячена дослідженню когнітивних викривлень та їх ролі у сприйнятті власного образу тіла дівчатами юнацького віку. Студенткою було виявлено, що таке когнітивне викривлення, як катастрофізація, найбільше впливає на викривлення сприйняття дівчатами образу власного тіла. Про актуальність і практичну значущість досліджуваної проблеми свідчать, зокрема, дані опитування, згідно яких понад 70% дівчат незадоволені власним тілом і вагою, хоча більшість з них мають нормальну вагу. Зрозуміло, що когнітивні викривлення – шлях до експериментів з власним тілом і часто, на жаль, до розладів харчової поведінки. Тож Анастасією були розроблені рекомендації щодо того, як враховувати отримані дані в процесі психологічного консультування і психотерапії.

Поширення Інтернету і гаджетів – ознака нашого часу і ще одна тенденція, пов'язана із формуванням узалежнень дітей та молоді. Ксенія Занько (науковий керівник – професор Тетяна Яблонська) дослідила вплив батьківського ставлення на формування гаджетозалежності дітей молодшого шкільного віку, зокрема в плані віку ініціації дитини у користування гаджетами, частоти і мети використання гаджетів, формування ознак узалежненої поведінки. Студенткою розроблено рекомендації для батьків, які можуть використовуватися в процесі психоедукації та психологічного консультування.

Дипломна робота Каміли Яр (науковий керівник – доцент Наталія Дембицька) присвячена актуальній проблемі психологічних чинників формування ставлення працездатного населення до вакцинації, яка за перманентно існуючої епідемічної загрози загострилась з початком вторгнення Росії в Україну. Тим більшої ваги дослідженню додали розроблені випускницею в межах кваліфікаційної роботи методичні рекомендацій щодо організації провакцинальних заходів для долання необізнаності населення в наукових основах вакцинації та профілактики противакцинальних настроїв. 

Слід відмітити також кваліфікаційну роботу Дарини Кириченко (науковий керівник – доцент Наталія Дембицька), присвячену не менш гострій проблемі психологічних чинників розвитку мотивації студентів до навчально-професійної діяльності в умовах переважно дистанційної освіти в сучасному закладі вищої освіти.

Лілія Сарри (науковий керівник – професор Катерина Мілютіна) написала вже дві статті до наукових журналів, любить математику та математичну статистику і поставила перед собою мету підтвердити чи спростувати головну ідею психотерапії – що дитячі травми роблять людину нещасливою та неуспішною. Спростувала! Нема зв'язку між травматичним досвідом та дорослим благополуччям. І це надихає. Можемо сподіватись, що діти війни попри всі травми виростуть успішними та щасливими дорослими.

Доцент Євгеній Прокопович цьогоріч керував роботами студентів, які були визнані одними з найкращих та оцінені на «відмінно». Марія Зайчук розкрила взаємозв’язок статево-рольових установок та аутоагресивної поведінки учасників волонтерського руху», Дар’я Говоруха визначила особливості переживання тривоги студентами в період екзаменаційної сесії, а Єлизавета Марченко дослідила психологічні особливості синдрому емоційного вигорання у медичних працівників.

Широкий спектр досліджуваної проблематики, актуальність тем кваліфікаційних робіт, а також представлені емпіричні дані та сформульовані на їх основі висновки дозволили студентам вдало поєднати теоретичну значущість та практичну направленість їх досліджень, результати яких можуть бути використані у практичній діяльності психолога для забезпечення невпинного розвитку особистості!

Вітаємо наших випускників і щиро бажаємо успішної кар’єри в царині психології! Чекаємо вас у магістратурі на освітньо-професійній програмі «Психологія дитинства і сім’ї з основами психотерапії»!

Професорсько-викладацький склад
кафедри психології розвитку

Кафедра психодіагностики та клінічної психології і Кафедра експериментальної та прикладної психології

Підготовка бакалаврів у співдружності кафедр психодіагностики та клінічної психології і експериментальної та прикладної психології

Захисти бакалаврських робіт відбулись! Попри всі труднощі, складнощі, невизначеність цього року маємо нових бакалаврів, до захисту кваліфікаційних робіт яких мала можливість долучитись і кафедра психодіагностики та клінічної психології. У цьому році перед нашою екзаменаційною комісією захищались студенти, які готували роботи на двох кафедрах – на кафедрі психодіагностики та клінічної психології і на кафедрі експериментальної та прикладної психології. 

Цікавими дослідженнями порадували багато студентів! Вони продемонстрували свою здатність обирати актуальні наукові теми, креативно та оригінально вибудовувати дизайн дослідження, компетентно розв’язувати дослідницькі завдання. Однією з найкращих було визначено роботу Анни Мокроусової (науковий керівник – доцент Каріне Малишева) на тему «Соціалізуючий вплив настільних ігор у контексті формування нейроцепції», написана у межах надсучасного наукового напрямку – інтерперсональної нейробіології. Цей міждисциплінарний підхід виник як вдалий синтез гуманітарної та природничої парадигм, мистецтва і біології, людських стосунків і мозку. Студентка застосувала ідеї таких провідних вчених, як Стівен Порджес, Деніель Сигель, Алан Шор щодо явищ повсякденного життя, зокрема дослідивши можливість удосконалювати мозкові механізми соціального процесингу за допомогою настільних ігор. Центральний конструкт, досліджений Анною, має назву «нейроцепція». Це «soft» і «hard» нашої нервової системи, що дозволяє нам сприймати соціальну реальність як безпечну чи небезпечну. Оцінка небезпеки запускає в тілі і мозку каскад витратних процесів, тому потребує великої точності. В ході реалізації оригінального емпіричного дослідження студентка показала, що різноманітні соціальні практики, зокрема настільні ігри, мають значний потенціал використання в якості тренінгу для мозку, і таким чином можуть використовуватись як нейрокогнітивні вправи.

Артем Баратюк (науковий керівник – професор Людмила Крупельницька) представив результати роботи на тему «Особистісні чинники схильності до тривожно-фобічних розладів у студентів-психологів». У ній Артем сформував профілі вибірки за особистісними факторами, тривожно-фобічними характеристиками та схильністю до панічних нападів, визначив актуальні страхи студентів-психологів, встановив статеві відмінності за досліджуваними параметрами. Зокрема, виявилось, що чоловіки, у порівнянні з жінками, мають нижчі показники невротичності та вищі – реактивної агресивності. Серед актуальних страхів найбільш розповсюдженими є: страх хвороби близьких, страх війни, страх перед негативними наслідками хвороби близьких, страх павуків та змій, страх божевілля. Рідше інших серед студентів-психологів зустрічаються страх самогубства та страх замкнутих просторів. За результатами регресійного аналізу та процедур з покращення регресійних моделей Артему також вдалось визначити предиктори схильності до тривожно-фобічних розладів у студентів-психологів. Зокрема, на вираженість фобічної симптоматики найбільше впливають тривожна оцінка перспектив, сором’язливість, емоційна лабільність; на особистісну тривожність – депресивність, невротичність, спонтанна агресивність; на ситуаційну тривожність – депресивність, актуальні страхи та інтроверсія; на рівень схильності до панічних атак впливає невротичність.

Ілля Зарубін (науковий керівник – асистент Ілля Ягіяєв) підготував роботу «Імпліцитна концепція мудрості як образ Я-ідеального». У ній він проаналізував сучасні уявлення про імпліцитну концепцію мудрості як проекції образу Я-ідеального та розробив дві схеми її емпіричного дослідження. Обидві схеми передбачають Q-факторизацію образів себе, ідеального себе та мудрої людини, однак у них запропоновано різні моделі: 1) організація множинної лінійної регресії для визначення найвпливовіших факторів образу мудрої людини по відношенню до залежної змінної – фактору образу ідеального Я; передбачається кілька варіантів моделі з різними залежними змінними-факторами, які належать до структури образу ідеального Я людини; 2) організація парної лінійної регресії для включення у аналіз впливу предикторів образу мудрої людини на залежну змінну модератора – демографічні особливості; передбачається побудова декількох варіантів моделі з аналізом модерації для кожного з обраних предикторів. Запропоновані схеми дозволили Іллі грамотно сформулювати дослідницькі гіпотези, які можуть бути перевірені на наступному етапі дослідження.

Багато наших студентів змушені були переорієнтувати своє дослідження з огляду на війну Росії в Україні. Бакалаврська робота Вероніки Корніцької (науковий керівник – доцент Ольга Морозова-Ларіна) присвячена дослідженню копінг-стратегій особистості у ситуації гострого стресу, спричиненого цією військовою агресією. Вероніка у своїй роботі не лише теоретично проаналізувала різні копінг-стратегії у ситуації гострого горя, виявила їх зв'язок з особистісними характеристиками досліджуваних, а і дослідила ступінь їх ефективності. Студентка також розробила методичні рекомендації щодо застосування копінг-стратегій окремими групами біженців, що додало роботі особливої практичної значущості. Вероніка апробувала результати свого дослідження на XXIV Міжнародній конференції молодих науковців 2022, яку організував факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка та опублікувала тези своєї наукової доповіді. Варто зазначити, що вона виконала значну частину своєї кваліфікаційної роботи, паралельно навчаючись у Вільному університеті Амстердама (Нідерланди) за програмою академічної мобільності.

Бажаємо усім нашим випускникам натхнення для подальших досліджень, свіжих ідей та можливостей для їх реалізації! Чекаємо в магістратурі! Це найреалістичніший спосіб спілкуватись на наукові теми й надалі!

Людмила Крупельницька
завідувач кафедри психодіагностики та клінічної психології,
доктор психологічних наук, професор

Каріне Малишева
завідувач кафедри експериментальної та прикладної психології,
кандидат психологічних наук, доцент

Кафедра соціальної роботи

Кваліфікаційні роботи бакалаврів ОП «Соціальна робота» – вдале поєднання науки і практики

21 та 23 червня 2022 року відбувся захист кваліфікаційних робіт випускників бакалаврату за спеціальністю «Соціальна робота». Захист відкрив директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України академік Сергій Максименко, який побажав студентам наснаги під час захисту дипломних робіт. До вступного привітання доєдналися й члени комісії, до складу якої входили завідувач кафедри соціальної роботи Леся Люта, а також професори Юрій Швалб, Антоніна Льовочкіна і Денис Александров.

Незважаючи на воєнний стан, студенти представили на захист досить якісні, цікаві та автентичні дипломні роботи. Наведені презентації містили змістовні матеріали напрацьованих авторських здобутків, виконаних на високому теоретичному та прикладному рівні. У процесі захисту були висвітлені актуальні теми з проблематики соціальної роботи, починаючи з оптимізації роботи з конкретними категоріями клієнтів і закінчуючи вдосконаленням професійної діяльності самих фахівців соціальної сфери. Усі 26 представлених на захист дипломних робіт поєднували у собі набуті студентами під час навчання знання, а в багатьох випадках і власний практичний досвід, що насичувало доповіді ілюстративністю.

Серед найкращих, які привернули особливу увагу членів комісії, були відзначені шість студентів, що продемонстрували найвищий рівень підготовки дипломної роботи, а також її презентації та захисту авторської позиції під час обговорення. Так, роботи Дар’ї Сустрєтової та Ольги Шевченко були присвячені такому важливому напряму соціальної роботи як волонтерство, що набуло особливого суспільного значення у сьогоденні. Їхні роботи висвітлювали питання волонтерства як способу самореалізації підлітків, а також розкривали психологічні чинники волонтерської допомоги в умовах воєнного стану. Дотичною була й робота Дар’ї Горелої, що досліджувала психологічні чинники розвитку стресостійкості у фахівців із соціальної роботи, актуальність якої була також доведена з початком війни.

Наступні три відзначені роботи були спрямовані на вдосконалення самої соціальної практики та покращення відповідних технологій. Зокрема, Поліна Власенко представила цікаве дослідження емоційної складової інформаційних повідомлень під час війни. Це дослідження відкриває перспективи розробки дієвих заходів інформаційного захисту населення засобами психологічної гігієни, а також профілактики негативних соціально-психологічних явищ в умовах воєнного стану. У свою чергу, презентована робота Валерії Тягун розкриває потенціал соціального театру в соціальній роботі з молоддю. Авторка докладно проаналізувала сучасний досвід використання методів театралізації при роботі з постраждалими верствами населення в умовах війни, починаючи з людей, що перебувають у бомбосховищах і закінчуючи вимушеними переселенцями, які опинилися у критичній життєвій ситуації. Не меншу зацікавленість викликала й робота Вікторії Дзюбко, яка була присвячена особливостям використання ігрових технологій у соціальній адаптації переселенців. Особливу увагу комісії привернула розроблена авторкою автентична методика настільної гри, яка була створена та апробована на основі узагальнення досвіду соціальної практики з надання допомоги вимушеним переселенцям та біженцям в умовах війни.

У процесі захисту протягом обох днів засідань комісії панувала позитивна атмосфера, яка сприяла максимальному розкриттю студентами набутого протягом навчання потенціалу. Цікавими були не лише самі презентації та доповіді, але й відповіді на запитання, які виникали у процесі захисту. Студенти на гідному рівні підтвердили свою кваліфікацію соціальних працівників і довели, що й у подальшому будуть самоактуалізованими особистостями. Бажаємо їм самореалізації у всіх сферах життя, а також сподіваємось на нові зустрічі у магістратурі.

Денис Александров
в.о. завідувача кафедри соціальної роботи,
доктор психологічних наук, професор

Кафедра соціальної реабілітації та соціальної педагогіки

Ми – соціальні педагоги!

Цікавими і насиченими були чотири студентські роки для бакалаврів спеціальності «Соціальна педагогіка». Навчання на освітній програмі побудовано таким чином, що з першого курсу відбувається процес активної професійної соціалізації студентів, а випускник бакалаврату володіє сформованими професійними компетентностями та лідерськими якостями. «За час навчання – зауважує Ольга Бобрик, староста курсу – ми написали безліч робіт, склали купу заліків та іспитів. Також були залучені до волонтерської діяльності, наукових конференцій, спортивних змагань та творчих заходів. Писали тези та статті».

Захист дипломних робіт наочно продемонстрував професійну зрілість студентів, адже усі роботи ґрунтувались на реальних проблемах у соціально-педагогічній царині і потребували наукового розв’язання. До прикладу, хочеться відмітити ті роботи, які отримали відмінну оцінку державної екзаменаційної комісії, яку очолювала доктор педагогічних наук, професор Лариса Петренко.

Кваліфікаційна робота Олі Бобрик на тему «Розвиток професійної компетентності вчителів до впровадження комплексної сексуальної освіти» (науковий керівник – доцент Ольга Байдарова) була присвячена надзвичайно важливій і делікатній проблемі сексуального виховання, яка на сьогодні є не вирішеною у закладах освіти. Але Ользі вдалось довести і переконати наукову спільноту у необхідності впровадження спеціальних програм сексуальної освіти на курсах підвищення кваліфікації. Розроблена і запропонована модель була схвалена та підтримана експертами. 

Надзвичайно зрілою виявилась кваліфікаційна робота Андрія Ільчука «Вплив соціальних стереотипів на формування професійної ідентичності у студентів спеціальності «Соціальна педагогіка»» (науковий керівник – доцент Олександр Тохтамиш). Андрій емпірично довів, що соціальні стереотипи мають здатність до трансформації, і причинами того є результати процесу входження в світ професій соціогуманітарного напряму. Соціальна педагогіка не є виключенням, а навіть перевагою.

Кваліфікаційна робота Ірини Самусь була присвячена темі гендерної культури в соціумі (науковий керівник – доцент Ольга Гук). Зокрема нею були виявлені зв'язки між конфліктною поведінкою підлітків та їх гендерними характеристиками, які дають можливість краще розуміти підліткову психологію і особливості встановлення педагогічного контакту з підлітками. За результатами дослідження були підготовлені та опубліковані тези доповіді на Міжнародній конференції. Ірина брала участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у 2021/2022 навчальному році зі спеціальності 231 «Соціальна робота», на якому вона посіла призове місце. 

Кваліфікаційна  робота Софії Нейкової була присвячена дослідженню стану надання реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю в громаді в умовах децентралізації (науковий керівник – професор Олена Чуйко). Ця тема з'явилась не випадково, адже під час навчання Софія вдало поєднувала його з практиками соціально-педагогічної роботи з дітьми. Своє дослідження Софія проводила у рідному місті Кременчук Полтавської області. В результаті отримала цікаві дані, які переконливо показують сильні і слабкі сторони цього процесу, а також виявила гостру потребу у сучасних фахівцях в галузі реабілітології і соціальної педагогіки. Свій науковий інтерес Софія планує розвивати і в магістратурі.

У кваліфікаційній роботі Тетяни Набитович (науковий керівник – доцент Марина Васильєва-Халатникова) розглянуто проблеми професійного самовизначення підлітків у закладі загальної середньої освіти і шляхи її вирішення. Тетяна дуже особистісно була включена в написання роботи, адже вважає, що самовизначення є ключовим у виборі не лише професії людини, а і її подальшої долі. 

Після закінчення навчання студенти висловили слова подяки викладачам кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки. 

«Кафедра завжди підтримувала нас в наших починаннях, тому перш ніж покинути рідну альма-матір і ступити на нову професійну стежку, хочеться висловити щирі слова подяки педагогічному складу кафедри:

Чуйко Олені Василівні – за лояльність та допомогу у професійному визначенні!

Куратору групи Красіловій Юлії Михайлівні – за час та сили, які вкладали у наш розвиток!

Чернусі Надії Миколаївні – за ґрунтовні знання у галузі соціальної педагогіки!

Максимовій Наталії Юріївні – за досвід та практичні навички!

Тохтамишу Олександру Михайловичу – за креатив та нестандартний підхід!

Токарук Людмилі Степанівні – за  турботу та підтримку під час навчання!

Удовенко Юлії Миколаївні – за цінні поради та інтерактивні заходи!

Гук Ользі Федорівні – за справедливість та гнучкість!

Байдаровій Ользі Олегівні – за бажання думати та створювати!

Шкуро Валентині Петрівні – за цікаву інформацію та завдання!

Васильєвій-Халатниковій Марині Олександрівні – за професійність та розуміння!

Безмірно вдячні за сумлінну працю УСІМ викладачам кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки, сподіваємось на подальшу співпрацю та з усмішкою на обличчі кажемо «До зустрічі»!

Шановні випускники! Щиро вітаємо вас із захистом кваліфікаційних робіт і отриманням дипломів бакалавра! Бажаємо нових звершень та перемог і з нетерпінням чекаємо на вас у магістратурі!

Юлія Красілова
кандидат психологічних .наук, 
асистент кафедри соціальної реабілітації
та соціальної педагогіки,
куратор групи